КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА від 18 січня 2003 р. N 50 Київ
{ Постанова втратила чинність одночасно з набранням чинності Указом Президента ( 386/2011 ) на підставі Постанови КМ N 346 ( 346-2011-п ) від 28.03.2011 }
Деякі питання Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю
{ Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 1106 ( 1106-2003-п ) від 17.07.2003 N 894 ( 894-2005-п ) від 12.09.2005 N 1197 ( 1197-2005-п ) від 15.12.2005 N 464 ( 464-2009-п ) від 13.05.2009 }
Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Положення про Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю (додається).
{ Пункт 2 втратив чинність на підставі Постанови КМ N 464 ( 464-2009-п ) від 13.05.2009 }
3. Міністерству праці та соціальної політики затвердити порядок проведення перевірки стану додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що проводиться посадовими особами Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю.
4. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, який додається.
Прем'єр-міністр України В.ЯНУКОВИЧ
Інд. 26
ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 р. N 50
ПОЛОЖЕННЯ про Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю
1. Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю (Держнаглядпраці) є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінпраці і підпорядковується йому.
2. Держнаглядпраці в своїй діяльності керується Конституцією ( 254к/96-ВР ) і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, цим Положенням та наказами Мінпраці.
У межах своїх повноважень Держнаглядпраці організовує виконання актів законодавства та здійснює систематичний контроль за їх реалізацією.
Держнаглядпраці узагальнює практику застосування актів законодавства з питань, що належать до компетенції Департаменту, розробляє і подає на розгляд Мінпраці пропозиції щодо його вдосконалення.
3. Основними завданнями Держнаглядпраці є:
забезпечення захисту прав працівників шляхом здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю (крім питань охорони праці) та загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності та у фізичних осіб, які використовують найману працю (далі - роботодавці);
надання працівникам і роботодавцям рекомендацій та пропозицій з питань застосування законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
4. Держнаглядпраці відповідно до покладених на нього завдань:
1) здійснює контроль додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині забезпечення реалізації прав і гарантій працівників шляхом проведення перевірок роботодавців та робочих органів виконавчих дирекцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування;
2) співпрацює з організаціями працівників і роботодавців з метою впровадження законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
3) забезпечує інформування населення щодо стану додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
4) подає методичну допомогу роботодавцям, проводить роз'яснювальну та консультаційну роботу з питань, що належать до його компетенції;
5) бере участь у розробленні пропозицій і рекомендацій щодо вдосконалення обліку, звітності та державної статистики з питань, що належать до його компетенції;
6) за дорученням Мінпраці здійснює міжнародні зв'язки;
7) виступає в установленому порядку за дорученням Мінпраці замовником науково-дослідних робіт;
8) здійснює заходи щодо професійної підготовки та перепідготовки кадрів у системі підпорядкованих органів;
9) організовує видання необхідної нормативної, методичної та іншої документації;