Чому Україна не ратифікувала Римський Статут?

Римського Статут Міжнародного кримінального суду був підписаний Україною ще 20 січня 2000 року, однак не ратифікований Верховною Радою України. Тоді причиною став висновок Контитуційного суду від 1 липня 2001 року у справі N 1-35/2001, яким Римський Статут визнано таким, що не відповідє Конституції України. На думку КС, Міжнародний Кримінальний Суд є таким, що «доповнює національні органи кримінальної юстиції», а це прямо протирічить Конституції.

Згадайте новину: Президент Порошенко це блокував, але трирічний термін відстрочення для ратифікації Римського статуту вже сплив

КС тоді вказав, що стаття 1 Статуту, вказуючи на те, що Міжнародний кримінальний суд є постійним органом, уповноваженим здійснювати юрисдикцію щодо осіб, відповідальних за найсерйозніші злочини, які викликають стурбованість міжнародного співтовариства, водночас наголошує, що цей Суд доповнює національні органи кримінальної юстиції.

Аналогічне положення міститься також в абзаці десятому преамбули Статуту. Крім того, МКС приймає до свого провадження справи не тільки за зверненням держави-учасниці, а й з власної ініціативи, коли держава, під юрисдикцією якої перебуває особа, підозрювана у вчиненні передбаченого Статутом злочину, "не бажає або не здатна проводити розслідування чи порушити кримінальне переслідування належним чином".

Тоді КС вказав, що це істотно відрізняє Міжнародний кримінальний суд від міжнародних судових органів, зокрема Європейського Суду з прав людини, право звертатися до яких за захистом своїх прав і свобод закріплено в частині четвертій статті 55 Конституції України. Такі міжнародні судові органи порушують справу лише за зверненням осіб, причому особа може звернутися до них лише після використання всіх національних засобів правового захисту.

Вспомните новость: Юрисдикция Международного уголовного суда в Гааге на Россию не распространяется: Путин подписал соответствующее распоряжение

Як відомо, рішення Конституційного Суду остаточні і оскарженню не підлягають.

Тим не менше, ще у 2019 році до статті 124 Конституції України були внесені зміни, згідно з якими «Україна може визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду на умовах, визначених Римським статутом Міжнародного кримінального суду.» Однак ратифіковувати Римський Статут Україна все ще не поспішає.

Натомість, у травні 2022 року Кримінальний процесуальний Кодекс України був доповнений розділом ІХ-2 «Особливості співробітництва з Міжнародним Кримінальним Судом». Дія цього розділу поширюється виключно на співробітництво з Міжнародним кримінальним судом, з метою поширення його юрисдикції на осіб (громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства), які на момент вчинення злочину, що підпадає під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду, були підпорядковані та/або діяли, з метою здійснення збройної агресії проти України, та/або на підставі рішень (наказів, розпоряджень тощо) посадових осіб, військового командування, або органів державної влади Російської Федерації або іншої країни, що здійснювала агресію, або сприяла її здійсненню проти України.

Також Україна визнала юрисдикцію МКС поданням двох заяв Міністерства закордонних справ, від 17 квітня 2014 року щодо справ Майдану і від 8 вересня 2015 року щодо злочинів проти людяності і воєнних злочинів, вчинених на її території.

ВИСНОВОК: КС України щодо відповідності КУ Римського Статуту Міжнародного кримінального суду від 11 липня 2001 р. № 3-в/2001 (справа при Римський Статут)