Чому слід бути обережним із комерційним найменуванням бізнесу

Якщо ви саме зараз створюєте юридичну особу, то напевно маєте ідею, як її назвати. Або вже назвали і зареєстрували. Реєстратор провів відповідну процедуру, а отже, ви начебто все зробили правильно. Та такий висновок може бути передчасним. Легковажне ставлення до вибору назви підприємства може призвести як до її зміни з можливим відшкодуванням збитків, так і до накладення штрафу Антимонопольний комітет (далі - АМКУ) у розмірі до 5% доходу за попередній рік. Пояснимо детальніше.

Засади вибору назви юрособи

Закон України від 15.05.2003 р. № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» (далі - Закон про держреєстрацію) в контексті найменування юрособи говорить, що воно не може бути тотожним (тобто однаковим) найменуванню іншої юрособи (крім органів місцевого самоврядування). Інакше вам відмовлять у реєстрації такого найменування на підставі ч.1 ст.28 Закону про реєстрацію.

Відповідно до ст.90 ЦКУ юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву. Тобто у ТОВ «Експрес» найменування містить інформацію про організаційно-правову форму (ТОВ) та назву («Експрес»). Відповідно, якщо існує ТОВ «Експрес», то Закон про держреєстрацію не забороняє зареєструвати ТОВ «Експресс» чи приватне підприємство «Експрес».

Однак ч.2 вказаної статті ЦКУ наголошує: юридична особа, яка є підприємницьким товариством, може мати комерційне (фірмове) найменування (далі — КФН). Це перше свідчення того, що найменування юрособи та її КФН не є тотожними категоріями. І вимоги до останнього значно суворіші.

Критерії вибору КФН

КФН має специфічну правову охорону, оскільки є об’єктом інтелектуальної власності. При цьому ви не знайдете у законодавстві ні визначення цього поняття, ні відмежування комерційного найменування від фірмового найменування. Лише ВГСУ у своєму оглядовому листі від 28.02.2017 р. № 01-06/521 «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про захист прав на об’єкти інтелектуальної власності» (далі — Оглядовий лист) зазначив, що фірмовим (комерційним) найменуванням є назва, якою юридична особа або громадянин-підприємець позначають себе на ринку і яка використовується для їх ідентифікації в господарських (комерційних) відносинах. Фактично суди ототожнюють комерційне і фірмове найменування.

Правова охорона надається комерційному найменуванню тільки у тому випадку, якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності (ст.489 ЦКУ). Особи можуть мати однакові комерційні найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізовують, і послуг, які ними надаються.

Тобто КФН відповідно до норм ЦКУ:

1) повинно мати вирізняльну здатність;

2) не має вводити в оману споживачів щодо справжньої діяльності особи;

3) може бути однаковим для кількох осіб, якщо це не вводить в оману споживачів щодо їх діяльності.

Виникнення права інтелектуальної власності на КФН

Право інтелектуальної власності на комерційне найменування виникає з моменту першого використання та охороняється без обов’язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки (ст.489 ЦКУ). Першим використанням можуть бути: держреєстрація ЮО або ФОП; згадки в рахунках, накладних, технічних умовах, рекламі, патентах, при реєстрації доменного імені тощо.