Основні причини занепаду роботи правоохоронних органів по боротьбі зі злочинністю (частина 4). Колишній заступник Генпрокурора України Олексій Баганець
З урахуванням викладеного в попередніх розділах, напрошується лише один невтішний висновок – криміногенна ситуація в державі продовжує стрімко погіршуватись, злочинність, в тому числі і тяжкі злочини, продовжує зростати, а стан протидії зі сторони держави в лиці правоохоронних органів протягом останніх двох років являється неефективним та незадовільним, а як результат — громадяни та суспільство залишаються незахищеними від злочинних посягань. Особисто вже кілька раз аналізуючи криміногенну ситуацію в країні та вивчаючи стан протидії злочинності з боку правоохоронних органів протягом 2014-2016 років, в черговий констатую, що наведені вище статистичні показники без будь-яких сумнівів підтверджують наявну тенденцію до фактичного розгулу злочинності в нашій державі. А все це відбувається тому, що злочинці (правопорушники), користуючись малоефективною протидією з боку правоохоронних органів, переконались в тому, що, в зв’язку з цим, вони можуть уникнути покарання за вчинене, а тому і продовжують скоювати все нові й нові кримінальні правопорушення. Вибачте, але таки скажу: не підготовлені, не професійні та не кваліфіковані, в більшості своїй, нинішні кадри правоохоронних органів, яких відібрали шляхом так званих «конкурсів та астестацій», а також нових явно шкідливих підходів до їх підбору, а саме: в першу чергу тих претендентів, в яких немає, як правило, ніякого досвіду роботи в правоохоронних органах, тобто так званих «нових облич», віковий ценз яких 22-30 років, необов’язковість наявності у них навіть вищої профільної юридичної освіти, явна недостатність термінів спеціальної підготовки для роботи навіть тих же патрульних поліцейських, не в змозі забезпечити виконання покладених на них службових обов’язків по боротьбі зі злочинністю. До яких ще критичних наслідків в майбутньому приведе така, вибачте, «робота» правоохоронців можна лише уявити. Як результат, я навіть не виключаю, що подекуди люди будуть змушені захищати себе самостійно, в т.ч. і шляхом самосудів, тим більше, що подібні прояви вже мають місце.
Згадайте новину: Олексій Баганець: Як правоохоронці «намалювали» справу Вишгородського мера
Таким чином, проаналізованих даних абсолютно достатньо для того, щоб зробити висновок про відверті «провали» в діяльності правоохоронних органів нашої держави по боротьбі із злочинністю, головними причинами яких (тобто невиконання державою покладеного на неї Конституцією України головного обов’язку по утвердженню та забезпеченню захисту прав і свобод громадян, в т.ч. і від злочинних посягань), на мою думку, є наступні:
1) Непродумані та провальні, так звані, «реформи» правоохоронних органів, які призвели до суттєвого витоку із їх середовища досвідчених та професійно підготовлених фахівців — як оперативних працівників, так і слідчих та прокурорів.
Так, протягом останніх 2-х років українські законодавці усілякими можливими і неможливими способами намагаються під виглядом перетворення вітчизняних правоохоронних органів в органи, так би мовити, «європейського зразка», фактично їх зруйнувати. Як я вже неодноразово наголошував і приводив у приклад, міжнародна практика свідчить про дещо інші, тобто не поспішні та не продумані, а саме професійні та прогнозовані підходи до підбору кадрів, чим займаються виключно фахівці з цих питань, та їх спеціалізації і професійної підготовки, а тим більше — до впровадження так званого «прокурорського самоврядування» з його зовсім іншими повноваженнями ніж у Європі і світі, та створення кількох нових «антикорупційних» органів, які за кордоном уміло вписуються в діючу там систему стримувань і противаг наряду з іншими правоохоронними органами. Зокрема, усім відома так звана «система конкурсного відбору» кадрів до правоохоронних органів в українському варіанті призвела в першу чергу — до витіснення з них не корупціонерів, як це декларувалось ініціаторами, а саме професійних фахівців: оперативних працівників, прокурорів, слідчих, та як наслідок — до суттєвого зниження ефективності роботи названих вище відомств. Неймовірну шкоду правоохоронним органам було заподіяно реформою місцевих прокуратур, за рахунок чого було бездумно ліквідовано 2/3 районних і міських прокуратур, в той же час як підрозділи поліції і суди там залишилися, а також скасували обов’язкові вимоги до набору прокурорів в регіональні прокуратури і центральний апарат ГПУ, куди тепер набирають всіх бажаючих «з вулиці», аби у них була вища юридична освіта.
2) Суттєве звуження повноважень та функцій прокуратури.
Прийняття за останні два роки нових законів України «Про прокуратуру», «Про Національну поліцію», «Про Національне антикорупційне бюро», внесення конституційних змін до Основного Закону (які восени цього року вступлять в законну силу) фактично перетворили органи прокуратури із найвищого наглядового органу за дотриманням законності, в першу чергу – на стадії досудового розслідування у придаток до органів досудового розслідування, що однозначно заподіяло значну шкоду інтересам не тільки громадян, а всього суспільства та держави в цілому.
Блог