У медіапросторі останнім часом більшає кількість публічних висвітлень справ щодо притягнення до відповідальності суддів. Винесення необґрунтованих рішень, корупція, кермування авто в нетверезому стані та навіть спроба захоплення державної влади — серед причин, через які суддів в Україні притягають, зокрема, і до дисциплінарної відповідальності. Взяти хоча б нещодавню резонансну новину про те, що Вища рада правосуддя звільнила суддю Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка за «вчинення істотного дисциплінарного проступку» (його підозрюють у корупційних злочинах та спробі захоплення державної влади). До цього серед гучних покарань ВРП було звільнення голови Верховного Суду Всеволода Князєва, якому також інкримінують корупційні злочини.
Трохи статистики
Загалом, згідно з відомостями звіту ВРП, упродовж 2024 року до Вищої ради правосуддя надійшло 8 268 дисциплінарних скарг щодо суддів.
За результатами розгляду цих скарг (враховуючи дисциплінарні провадження, відкриті у попередні роки) ухвалено 80 рішень про відмову у притягненні суддів до дисциплінарної відповідальності та припинення дисциплінарного провадження.
Також ВРП ухвалила 134 рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності 145 суддів, до яких застосовано такі дисциплінарні стягнення:
Водночас ВРП залишила без розгляду 3 136 дисциплінарних скарг (35 % від загальної кількості скарг, розгляд яких завершено у 2024 році), про що винесено 575 ухвал про їх повернення скаржнику. (Одне рішення (ухвала) ВРП може стосуватися декількох дисциплінарних скарг.)
Отже, розберемось, як та за що ВРП карає українських служителів Феміди.
Лікнеп: про дисциплінарну відповідальність
Принципи незалежності та недоторканості представників судової влади у поєднанні з ефективним механізмом притягнення їх до відповідальності є чи не основним фактором якісного функціонування судової системи та збереження довіри до правосуддя.
Важливою ланкою у цьому процесі є Вища рада правосуддя (ВРП), до повноважень якої належить здійснення дисциплінарного провадження щодо судді та вжиття заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя та незалежності суддів.
Конституція України гарантує незалежність та недоторканність судді, а вплив на суддю в будь-який спосіб забороняється. Водночас міжнародні стандарти поведінки суддів передбачають, що суддя повинен бути готовим до того, що він стане об’єктом прискіпливої уваги та обговорення з боку суспільства, і тому він має прийняти низку обмежень щодо своїх дій, які могли б здатися обтяжливими пересічному громадянину.
Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.
Полный текстCopyright © 2014-2025 «Протокол». Все права защищены.