Дискреційні повноваження службової особи як ознака, що виключає наявність зловживання владою або службовим становищем
Зловживання службовим становищем нині популярна стаття Кримінального кодексу України і взагалі улюблена для новоствореного органу – НАБУ. Але часто правоохоронні органи досить формально ставляться до доведення складу злочину та наявності всіх його складових.
Ще 26.12.2003 року Пленум Верховного Суду роз’яснив, що «судам необхідно відмежовувати перевищення влади або службових повноважень від зловживання владою або службовим становищем. В останньому випадку службова особа незаконно, всупереч інтересам служби використовує надані їй законом права і повноваження (ст. 364 КК)», проте дані роз’яснення не є чіткими та однозначними.
Станом на 2019 рік стаття 364 Кримінального кодексу звучить наступним чином: зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.
Зловживання владою або службовим становищем визнається правопорушенням при наявності трьох спеціальних ознак в їх сукупності: 1) використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби; 2) вчинення такої дії з корисливих мотивів; 3) заподіяння такими діями істотної шкоди державним чи громадським інтересам або охоронюваним законом правам та інтересам окремих фізичних чи юридичних осіб.
Тобто стаття має чимало оціночних понять, що потребують встановлення конкретних обставин в кожному випадку, і, якщо з корисливим мотивом та істотною шкодою більш-менш зрозуміло, то що таке «використання влади чи службового становища всупереч інтересам служби» залишається нерозкритим поняттям ні в науці, ні в практиці.
В своїй статті хочу зупинитися саме на цій невід’ємній складовій – «всупереч інтересам служби», викристалізувати її сутність, адже без її наявності буде відсутня об’єктивна сторона статті 364 КК України, а отже і склад злочину.
Пропоную звернутися до судової практики, яка часто усуває прогалини у законодавчій сфері в законодавстві. Так, у вироку Шевченківського районного суду м.Києва від 16.12.2015 року у справі № 1-772/11 вказано, що словосполучення «всупереч інтересам служби» передбачає, що службова особа не бажає рахуватися з покладеними на неї законом чи іншим нормативно-правовим актом обов'язками, діє всупереч їм, не звертає увагу на службові інтереси. Дії всупереч інтересам служби є незаконними і такими, що суперечать цілям і завданням, заради яких функціонує апарат управління відповідних органів, підприємств, установ та організацій і для виконання яких службові особи цих апаратів наділяються відповідними повноваженнями. Ігнорування службовою особою наданих їй обов'язків або перевищення прав може свідчити про використання їх всупереч інтересам служби. Реальним виразом вчинення діяння всупереч інтересам служби є його незаконність.
У вироках судів часто йдеться про обов’язковість дослідження та детального вивчення компетенції службової особи, її прав, обов’язків, меж відповідальності, для встановлення факту чи належали певні дії до кола її обов’язків, чи мала особа вчинити у інший спосіб та чи було власне таке рішення, дія чи бездіяльність особи незаконними. Суди зазначають, що органи досудового розслідування часто нехтують та залишають поза увагою цю невід’ємну складову об’єктивної сторони.
В науці кримінального права чи не єдиним хто спробував висвітлити проблематику та з’ясувати визначення та застосування такого оціночного поняття як «всупереч інтересам служби» є Хашев В.Г. На його думку, правильне з’ясування змісту ознаки «всупереч інтересам служби» є ключовим для визначення об’єктивної сторони зловживання владою або службовим становищем.
Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.
Полный текстCopyright © 2014-2024 «Протокол». Все права защищены.