Чи можуть захистити наші права судді, які не можуть захистити власні?

Можливо, висловлені у цій статті думки здадуться дещо нетиповими. Але від того, що відбувається зараз у судовій системі України, що називається, накипіло. А, можливо, краще буде сказати: від того, що відбувається навколо судової системи.

Останнім часом у цій галузі було кілька гучних скандалів, від затримання у справі про корупцію голови Верховного Суду Князєва, до ДТП за участі судді, у якій загинув військовослужбовець Національної Гвардії. Але я не ставлю за мету розбирати ці справи стосовно того, чи наявна вина затриманих суддів. Мене, як практикуючого адвоката, у цій ситуації цікавить інше. І чому спостерігати за тим, що відбувається, можна лише із крайнім здивуванням. Як оцей котик на фото (див. нижче).

Після того, як вибухнув «корупційний скандал у Верховному Суді», я почув та прочитав багато заяв. Від самого Верховного Суду, від органів, які мають повноваження щодо кар’єри суддів, тощо. Не кажучи вже про політиків, - це окрема історія. У цих заявах було багато правильних слів про нетерпимість до корупції. Але не було жодного слова про презумпцію невинуватості.

Складалося враження, що в очах не лише «громадськості», але й колег, якщо особа, затримана за підозрою у вчиненні злочину, сама є суддею, то на неї ця загально правова гарантія не розповсюджується. Бо про це просто ніхто не згадав. Навіть формально.

Я очікував, що хоча б з якогось боку, - Верховного Суду, ВРП, ВККС, органів суддівського самоврядування, - прозвучить щось на кшталт: ми, звісно, засуджуємо та вважаємо неприйнятною корупцію, ми повністю співпрацюємо з органами слідства, але наголошуємо на необхідності чіткого дотримання презумпції невинуватості у цій справі, незалежно від персоналій. Але жодної заяви саме із таким акцентом не пригадую.

Потім у новинних стрічках чи не основне місце зайняла ДТП за участі судді на блокпосту. І знову, - при усій трагічності ситуації, - я почув і прочитав заяви із правильними словами, у тому числі щодо неприпустимості пиятики за кермом. Але жодного слова про те, що й у цьому випадку необхідно дотримуватися презумпції невинуватості, не почув.

При цьому уся преса та «активісти» у соцмережах волали про сп’яніння, як про доведений факт, при тому, що, як потім писали, експертиза з цього приводу не була готова навіть на момент розгляду апеляції на запобіжний захід…

Гадаєте, нехай, мовляв, усі вони пишуть, що хочуть..? Але питання у іншому. І якраз на прикладі справи щодо ДТП на блокпосту це видно найбільш яскраво. У цій справі кидається у вічі одна особливість.

(Фото: штучний інтелект.)

Як, у більшості випадків, розслідуються справи про подібні ДТП? (Я вже їх надивився багато, так сталося, що ця категорія справ у мене – основна адвокатська спеціалізація.) Кримінальне провадження розпочинається за відповідною частиною ст..286 КК. Проводяться відповідні слідчі дії, у тому числі й експертизи. Якщо отримуються докази перебування водія у стані сп’яніння, то відбувається перекваліфікація на ст..286-1 КК. І це логічно, оскільки з самого початку очевидним є лише факт ДТП із відповідними наслідками. А вже по тому отримуються докази, що підтверджують наявність відповідної кваліфікуючої ознаки.