Чи може ШІ бути суб’єктом авторського права

Стрімкий розвиток генеративних моделей ШІ, як, наприклад, ChatGPT від OpenAI чи Gemini від Google, не лише спричинив технологічний прорив, але й поставив перед правовою системою низку складних питань щодо інтелектуальної власності контенту, створеного за допомогою таких систем. Хто є автором створеного ШІ продукту? Чи підлягає такий контент захисту авторським правом? Чи може бути порушено права третіх осіб під час використання даних для навчання моделей?

Експерти Європейської комісії у спеціальному аналізі наголосили, що такі технології кидають виклик традиційним концепціям авторського права.

У цій статті розглянемо ключові проблеми, які постають у зв’язку з використанням генеративного ШІ, а також приклади судової практики, яка починає формуватися у відповідь на ці виклики.

Ключові виклики

Основні проблеми, що виникають під час використання ШІ, стосуються насамперед того, як співвіднести результати, створені алгоритмами, з традиційними нормами авторського права. Виділимо ключові з них.

1. Авторство і правосуб’єктність. Відповідно до чинного законодавства ЄС та США суб’єктом авторського права може бути виключно людина. ШІ-системи не володіють правосуб’єктністю (не є фізичною чи юридичною особою) і не можуть визнаватися авторами творів. Іншими словами, машина позбавлена свідомості, власної волі та творчого задуму, тому результат її роботи не вважається оригінальним твором у розумінні авторського права. На цьому наголошено, зокрема, і в судових рішеннях, які ми розглянемо нижче.

2. Право на згенерований контент. Постає питання, кому належать права інтелектуальної власності на результат, створений ШІ. Деякі розробники, наприклад OpenAI, за договором передають права на контент користувачеві, який ввів відповідний запит (промт). Однак таке рішення породжує проблеми унікальності: ШІ може генерувати однакові або схожі тексти на схожі запити різних користувачів, що ускладнює забезпечення ексклюзивності прав та їх захист. Крім того, слід визначити достатній рівень творчого внеску користувача: простий загальний промт навряд можна вважати достатньою основою для авторського права на результат. Утім, деякі унікальні промти, за результатами застосування яких створюється оригінальний контент, самі собою можуть розглядатися як об’єкт авторського права, оскільки вона створені людиною або за участі людини.

3. Ризик порушення прав інших осіб. ШІ, навчений на великих масивах даних, може ненавмисно відтворювати фрагменти вже наявних захищених творів. Це створює ризик плагіату чи порушення авторських прав третіх осіб. Особливе занепокоєння висловлюють творці контенту щодо використання їхніх творів для навчання моделей без згоди. Хоча, наприклад, у законодавстві ЄС існують механізми, які дозволяють використовувати контент для аналітики (так званий text and data mining або інтелектуальний аналіз текстів і даних), автори мають право заборонити таке використання, скориставшись процедурою відмови.

4. Конфіденційність та точність. Використовуючи генеративний ШІ, юристи мусять зважати на безпеку даних, що вводяться в систему, та критично оцінювати отриману відповідь. ШІ – потужний інструмент, але не заміна професійної юридичної консультації. Інформація, згенерована моделлю, може містити помилки або неточності, тому її слід перевіряти перед практичним використанням.

Судова практика використання ШІ

Перші судові кейси в різних країнах вже окреслили межі допустимого залучення ШІ та підтвердили тезу, що «право – прерогатива людини». Нижче наведено декілька показових справ, які формують правові рамки навколо ШІ.