Главная Блог Аналитические статьи Статьи ЧИ МОЖЕ ФІЗИЧНА ОСОБА - ВКЛАДНИК БАНКУ, ЯКИЙ ЛІКВІДОВУЄТЬСЯ, СТЯГНУТИ КОШТИ З ЙОГО ВЛАСНИКІВ. МІФ ЧИ РЕАЛЬНІСТЬ.

ЧИ МОЖЕ ФІЗИЧНА ОСОБА - ВКЛАДНИК БАНКУ, ЯКИЙ ЛІКВІДОВУЄТЬСЯ, СТЯГНУТИ КОШТИ З ЙОГО ВЛАСНИКІВ. МІФ ЧИ РЕАЛЬНІСТЬ.

28.07.2017
Просмотров : 2864

Аналіз від партнера юридичної фірми «KSG PARTNERS» Гори А.В.

Останнє десятиліття ми спостерігаємо поступовий крах банківської системи в Україні. Неголослівним підтвердженням цьому є інформація на сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, згідно якої станом на сьогоднішній день в процесі ліквідації перебувають більше сотні банківських установ, а в чотирьох банках введена тимчасова адміністрація. Однак, беззаперечним фактом є те, що найбільший тягар від хворобливості банківської системи несуть самі вкладники та просте населення, яке за рахунок своїх кровних податків рятує занурені в корупцію банківські недобитки. Чого тільки вартує ситуація навколо націоналізованого Приватбанку. Фактично «Game of thrones» на яву.

Звісно виникає безліч запитань до славного «регулятора» - Національного Банку України, який так вміло здійснює нагляд за дотриманням банками відповідного законодавства і не менш вміло та щедро роздає рефінансування, яке успішно виводиться на пов’язаних з банками осіб. Проте мова в даній статті піде не про кримінальну складову в діях посадових осіб Національного Банку (це питання правоохоронних органів і предмет аналізу для наступної публікації).

Найбільш цікавим для вкладників є питання повернення депозитних коштів внесених до банків, що перебувають в процесі ліквідації. Як відновити справедливість і чи існують правові підстави для повернення депозитів та відшкодування завданої шкоди?

Насамперед, звернемось до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним та пріоритетним законом, що підлягає застосуванню у спорах, пов'язаних з виконанням банком, в якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами. Безперечно кожному вкладнику відомо, що Фонд гарантування вкладів після початку процедури виведення банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення, але не більше 200 000 гривень (ст. 26 Закону)

Після прийняття Національним Банком рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку Фонд розпочинає повноцінну процедуру ліквідації банку, розміщує інформацію про це на своїй інтернет-сторінці та здійснює публікацію відомостей в газеті «Урядовий кур’єр» або «Голос України». На даному етапі важливо протягом 30 днів з дня опублікування відомостей заявити Фонду про свої вимоги до банку (за виключенням тих, які підлягають погашенню в межах гарантованого відшкодування).

Згодом Фонд зобов’язаний визначити суму заборгованості кожному кредитору, віднести його вимоги до певної черги погашення та скласти реєстр акцептованих вимог кредиторів.

З цього моменту розпочинається найцікавіше. Варто зазначити, що задоволенню вимог кредиторів передує складання та затвердження ліквідаційної маси та продаж майна банку. Адже, саме за рахунок проданих активів банку здійснюється відшкодування.

Статтею 52 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено черговість та порядок задоволення вимог до банку. Статтею передбачено 10 черг. Всі перелічувати не буду, а зупинюсь на цікавих для нас в контексті даної статті. Так, кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів у такій черговості: 1 черга - зобов’язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян; 2 черга - грошові вимоги щодо заробітної плати, що виникли із зобов’язань банку перед працівниками; 3 черга - вимоги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; 4 черга - вимоги вкладників - фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб - підприємців), які не є пов’язаними особами банку, у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом.

Отже, вимоги вкладників – фізичних осіб задовольняються в четверту чергу. Проте варто мати на увазі, що існує ще й привілейована каста так званих «забезпечених кредиторів», які мають позачергове право на задоволення своїх вимог за рахунок майна банку, яке було передане їм у заставу. Дане майно також включається до складу ліквідаційної маси банку.

В даному випадку буде резонним запитання, а чи реально взагалі дочекатися своєї черги та отримати якісь кошти. На жаль, в переважній більшості випадків таке запитання є риторичним.

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст