Чи має бути вільним вхід до Верховного Суду?

Протягом відпустки проводила цікавий експеримент – тестувала закордонні вищі суди на предмет вільного входу до приміщення. До Верховного Суду в Австрії та Франції я потрапила без жодних проблем, у Німеччині були певні проблеми з допуском, але врешті-решт вдалося зайти. До Верховного Суду в Угорщині та Швейцарії мене не пустили взагалі.

У зв’язку з цим виникає питання: наскільки відкритим для публічного відвідування має бути Верховний Суд у сучасній демократичній державі?

Відповідь на це питання залежить від того, для чого людина відвідує суд – щоб бути присутньою на певному судовому процесі (не маючи статусу учасника справи) чи тільки оглянути приміщення суду, ознайомитися загалом з його роботою.

Якщо людина має намір відвідати судове засідання у певній справі, їй не можна відмовити в доступі до приміщення (якщо справа слухається у відкритому засіданні), адже в будь-якій демократичній державі діє принцип публічності, гласності судового процесу. Втім, суд може встановити певні правила такого відвідування. Наприклад, людина повинна знати, яке саме засідання вона хоче відвідати, мати при собі документ, що посвідчує особу, дотримуватися правил поведінки в суді (приходити до початку засідання, не здійснювати зйомку в залі засідання, займати певні вільні місця у залі) та правил безпеки (не проносити заборонених предметів). У деяких країнах особа може відвідати будь-яке засідання, яке проходить під час її візиту, тобто їй не потрібно доповідати службі охорони, на яке саме засідання вона йде.

Якщо ж людина просто хоче відвідати Верховний Суд, то загальних правил немає. Є суди, які закриті для публічних відвідувань, в інших – такі екскурсії можуть проводитися лише організовано, у певні дні чи за умови попередньої реєстрації. І є суди, куди можна потрапити абсолютно вільно у робочий час, незалежно від того, йдуть засідання у цей день у суді чи їх немає.

Хочу зазначити, що більшість сучасних Верховних Судів не тільки відкриті для відвідувачів незалежно від мети візиту, а й мають низку програм для максимального залучення людей з метою їх ознайомлення з роботою суду.

Сучасні суди використовують такі форми залучення відвідувачів:

• екскурсії для ознайомлення з роботою суду (включаючи відвідування засідання) – проводяться зазвичай щодня, крім днів, коли в суді немає засідань; часто таким екскурсіям передує міні-лекція, на якій відвідувачам розповідають про роботу суду;
• екскурсії для ознайомлення з будівлею, її архітектурою та предметами мистецтва, які зберігаються в суді (арт-тури) – проводяться або щодня, або в певний час, визначений судом (наприклад, перший понеділок кожного місяця);
• цільові екскурсії (для школярів, студентів, правників) – на замовлення;
• семінари та відкриті лекції (розклад розміщується заздалегідь);
• самостійні візити, люди вільно заходять і самостійно дивляться як працює суд (у деяких країнах для цього використовуються спеціальні програми - через мобільний додаток завантажується у телефон чи планшет електронний гід, який веде відвідувача і розповідає про приміщення чи арт-об’єкти – можна дивитися відео чи аудіо, можна просто читати, за допомогою гіда також можна побудувати навігацію по приміщенню – я користувалася подібною програмою в Луврі, дуже зручно);
• виставки, культурні заходи;
• відриті для публіки заклади харчування (іноді дуже цікаві за концепцією);
• сувенірні лавки з товарами судової та правової тематики.

Запис на екскурсії може бути он-лайн або за принципом «хто перший прийшов».

Інформація, яку має розкривати суд:

• як потрапити до будівлі (карта, схема – як дістатися громадським транспортом, детальний план будівлі з позначенням, де вхід, місце паркування, час роботи, туалети);
• які документи потрібно мати;
• які предмети заборонені, де їх можна залишити (сейфи, камери зберігання в суді);
• деякі суди публікують та роздають відвідувачам пам’ятки (написані дуже стисло, просто й зрозуміло), що містять правила поведінки в суді та на судовому засіданні (як вдягатися, де сісти, що треба встати, коли входить суддя, як правильно звертатись до судді чи розпорядника, вимкнути телефони, чого не можна робити – наприклад, їсти, пити, розмовляти, входити й виходити протягом засідання, фотографувати чи знімати відео);
• розклад судових засідань (он-лайн та в будівлі суду).

Деякі Верховні Суди активно співпрацюють з локальними туристичними бюро для популяризації серед туристів та місцевого населення екскурсій до суду.

Чи має відвідувач показувати посвідчення особи або реєструватися службою охорони суду?