Насправді загальних правил або, тим паче, прописаного в законі обов’язку сплати чайових не існує. Проте в кожній країні існують свої неписані правила чайових. Саме тому декого це явище трохи нервує: вони переймаються питанням, скільки і як треба дати чайових, щоб було не замало і не забагато, щоб це виглядало пристойно в очах інших.

Але не треба перейматися: якщо офіціанти мають жорсткий мінімум у сумі чайових, вони обов’язково про це скажуть. Деякі власники закладів навіть зазначають суму або відсоток чайових у рахунку. Якщо подібних вимог вам не ставили і ви на них не погоджувалися, платити чайові чи ні та в якій сумі – справа абсолютно ваша і добровільна.

Форма сплати теж залежить від правил закладу. Наприклад, якщо чайові зазначені в рахунку, то їх, як і сам рахунок, ви можете сплатити за допомогою платіжної картки. Є заклади, у яких чайові можна сплатити за допомогою платіжної картки і на рахунок самого офіціанта (без зазначення таких чайових у рахунку закладу). Втім, здебільшого в Україні чайові сплачують готівкою і безпосередньо офіціанту.

Ну і згадаємо про третє неписане правило: насправді чайові платять не лише офіціантам. Від них (як подяку за добре виконану роботу або відмінний сервіс) не відмовиться жоден працівник. Тому в цій статті мова піде про заклади харчування. Але все, що у ній написано, стане у пригоді у будь-якій сфері господарювання.

Якщо чайові сплачені безпосередньо офіціанту

З того, що ми зазначили вище, можна дійти висновку, що існують дві схеми сплати чайових:

  1. Клієнт – офіціант.
  2. Клієнт – заклад – офіціант.

Ну тобто збирати чайові може як сам бенефіціар (офіціант), так і заклад, у якому він працює і який потім виплачує ці чайові офіціанту разом із зарплатою. Ось у розрізі цих двох схем ми цю операцію і розглянемо.

Про першу схему йдеться у нещодавній ІПК від ДПСУ №4542/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК.

Податківці наголошують: у цьому разі дохід у вигляді чайових отримується фізичною особою (офіціантом) від іншої фізичної особи (відвідувача), тобто без залучення юридичної особи (закладу). І з цього випливають усі наступні висновки:

  • у касі закладу ці чайові не оприбутковуються;
  • в бухобліку закладу ці чайові не зазначаються;
  • податки та ЄСВ з цих чайових заклад не платить.

Тобто податківці надали абсолютно лояльну для роботодавця консультацію, із якою ми цілком погоджуємося і можемо лише вітати.

Але дохід є дохід. Тому обов’язку сплати ПДФО та ВЗ не уникнути. І сплатити їх доведеться офіціанту!