В некоторых договорах о предоставлении правовой помощи стороны отображают дополнительную сумму, которую адвокат получит при условии положительного для клиента результата услуг. Кто-то считает это бонусом для специалиста, а кто-то — дополнительным грузом и коррупционной составляющей, повідомляє zib.com.ua.
Розрахунок по одержанні
Питання винагороди адвокатів є актуальним як для них самих, так і для їхніх клієнтів.
Поняття гонорару та порядку його обчислення наведено в чч.1 і 2 ст.30 закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5.07.2012 №5076-VI. Зокрема, встановлено, що «гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, підстави для зміни його розміру, порядок сплати, умови повернення тощо визначаються у договорі про надання правової допомоги».
Законом від 3.10.2017 №2147-VIII, згідно з яким у новій редакції викладено процесуальні кодекси, серед інших визнано таким, що втратив чинність, і закон «Про граничний розмір компенсації витрат на правничу допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20.12.2011 №4191-VI. Разом з тим для випадків надання правничої допомоги за рахунок держави залишається чинною постанова Кабінету Міністрів «Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» від 27.04.2006 №590, останні зміни до якої внесено 28.02.2018.
Коли закон №4191-VI припинив свою дію, це начебто дало змогу правникам визначати розмір винагороди за надані ними послуги на власний розсуд. Проте на практиці отримання гонорару, навіть такого, який детально визначено в договорі та погоджено сторонами, не завжди відбувається без будь-яких ускладнень.
Часом, визначаючи суму гонорару, адвокати/клієнти ставлять його в залежність від результатів розгляду в суді справи, правову допомогу в якій надає захисник. В одних випадках сторона згодна сплатити гонорар тільки в разі прийняття судом рішення на її користь. Наприклад, передбачається, що термін оплати за договором настає з моменту фактичного отримання клієнтом коштів згідно із судовим рішенням. Така умова має значний мотиваційний ефект, адвокат або не береться за завідомо безперспективну справу, або, взявшись за неї, докладає максимальних зусиль для перемоги, адже згідно з договором діє принцип «немає виграшу — немає оплати» (no win no fee).
В інших випадках сторони, встановлюючи фіксовану суму плати за надання послуг, окремим пунктом погоджують гонорар успіху (success fee) — певну суму, зазвичай у відсотках від суми, присудженої до стягнення, тобто визначають додатковий платіж, який адвокат отримає за умови позитивного для клієнта результату наданих йому послуг.
Користуйтеся коснультацією: 10 підказок Ярослава Зейкана щодо вступної промови адвоката
Окрема думка
Одним із найбільш резонансних рішень, що стосуються цього питання, з приводу якого тривають запеклі дискусії, є постанова Касаційного цивільного суду від 12.06.2018 у справі №462/9002/14-ц (див. «ЗіБ» — Прим. ред.). Причиною спору була передбачена сторонами в договорі винагорода в розмірі 10% від суми предмета спору, також було заявлено зустрічну позовну вимогу про визнання недійсним договору про надання юридичних послуг у частині такої винагороди.
Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.
Полный текстCopyright © 2014-2024 «Протокол». Все права защищены.