Із прийняттям Кримінального процесуального кодексу кардинально змінилися процес розслідування злочинів, перелік його учасників, їхні права та обов’язки. Звісно, він не був ідеальним і деякі положення викликали суперечки у фахових колах. Проте спроби його вдосконалити під конкретні потреби, як правило, лише погіршували становище сторін кримінального провадження, пише zib.com.ua
Найкраще — ворог хорошого
У перші роки кодекс зазнавав своєрідної «обкатки»: його випробовували на міцність, справедливість, узгодженість і сторона захисту, і сторона обвинувачення, і суди. В результаті, звичайно, було виявлено чимало недоліків. Утім, до 2014 року до нового кодексу суттєвих змін не вносилось, а виявлені вади обговорювалися в науковому середовищі, а також серед практиків.
Але починаючи з 2014-го ситуація кардинально змінилася: за цей час ухвалено майже 60 законів, якими внесено зміни та доповнення до КПК. Найбільш резонансні — під час так званої процесуальної реформи 2017 року.
На жаль, ці зміни нерідко виглядають «сирими», недоопрацьованими та непродуманими. Іноді здається, що черговий проект змін до КПК пропонується не з метою вдосконалення кримінального процесуального законодавства й усунення його недоліків та суперечностей, а під якусь конкретну ситуацію, конкретне кримінальне провадження, для конкретної особи. Зазвичай це призводить до того, що норма, яку похапцем унесли до кодексу під цю конкретну ситуацію, не узгоджується з іншими нормами КПК і суміжними законами або ж викладена так, що її можна розуміти, як кому заманеться.
Монополія на призначення експертиз
Яскравим прикладом таких змін є нова редакція стст.242, 243 КПК, якими регламентується порядок призначення експертизи та розгляд слідчим суддею відповідного клопотання (в редакції закону від 3.10.2017 №2147-VIII). Отже, доручити призначення експертизи в рамках кримінального провадження тепер може тільки слідчий суддя або суд у порядку та випадках, передбачених цими статтями кодексу.
На перший погляд, адвокатам такі зміни мали б сподобатись. Адже слідчий суддя не зможе відмовити у задоволенні клопотання про призначення експертизи тільки з тієї підстави, що сторона захисту наділена рівними зі стороною обвинувачення правами на збирання доказів, а тому повинна вирішувати питання щодо проведення експертизи самостійно. Але насправді ця новація значно звузила можливості для належного захисту особи.
Більше того, жодної об’єктивної необхідності у внесенні таких змін до КПК не було.
Сторона захисту, як і сторона обвинувачення, була наділена правом ініціювати проведення експертиз. Така процедура була досить логічно розписана у відповідних нормах кодексу і не викликала особливих дискусій в юридичній спільноті.
Права сторони захисту зазвичай порушувалися тільки у випадках, коли матеріали, які необхідно було дослідити експерту, перебували у розпорядженні сторони обвинувачення. Остання відмовляла захисникові у задоволенні клопотання про призначення експертизи, а слідчий суддя відхиляв скарги на незаконну бездіяльність слідчого або прокурора, посилаючись на право сторони захисту самостійно збирати докази.
Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.
Полный текстCopyright © 2014-2024 «Протокол». Все права защищены.