Безоплатна передача (отримання) товарів, робіт, послуг: податкові наслідки

Відповідно до норм Податкового кодексу інші доходи платника податків формуються в тому числі за рахунок вартості товарів, робіт, послуг, безоплатно переданих (отриманих) платником податку у звітному періоді. Такі доходи визначаються на рівні не нижче звичайної ціни (пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 вищезазначеного Кодексу).

Для цілей податкового обліку безоплатно наданими товарами, роботами, послугами є товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів; роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості; товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею (пп. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу).

У статті пропонуємо розглянути, які податкові наслідки виникають у тих платників, що безоплатно передають товари, роботи, послуги, та у тих, що їх отримують.

Користуйтесь консультацією: Права споживача: інструкція для продавця

Безоплатна передача товарів (робіт, послуг)

Операції з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг) для цілей оподаткування вважаються їх продажем (підпункти 14.1.202 та 14.1.203 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу). Це означає, що платник податку, який безоплатно передає товари (роботи, послуги), зобов’язаний у звітному періоді такої передачі визнати дохід. Дохід визнається у розмірі, визначеному на рівні не нижче звичайної ціни, за датою передачі права власності на передані матеріальні цінності.

Тобто якщо платник податку на прибуток безоплатно надає товари (роботи, послуги) незалежно від статусу отримувача, дохід від реалізації товарів (робіт, послуг) визначається за звичайною ціною. При цьому платник має право включити до витрат собівартість таких товарів (робіт, послуг).

Аналогічну позицію викладено в Узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом № 581.

Щодо застосування звичайної ціни у вищенаведених операціях, то необхідно зазначити таке:

• по-перше, під звичайною ціною слід розуміти ціну товарів (робіт, послуг), визначену сторонами договору, якщо інше не встановлено Податковим кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін (пп. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу);
• по-друге, з урахуванням пп. 14.1.2511 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначення звичайної ціни товарів та/або результатів робіт (послуг) здійснюється в рамках трансфертного ціноутворення.

При цьому трансфертне ціноутворення застосовується до контрольованих операцій, вимоги до визнання яких визначено п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу.

Користуйтесь консультацією: Наслідки: Якщо платник податку на прибуток здійснює перехід на спрощену систему оподаткування