Без закону засуджені або небезпека "життя за звичкою"

У п'ятницю я отримав від Державної судової адміністрації України інформацію на свій запит щодо кількості засуджений та виправданих осіб за злочин, відповідальність за скоєння якого передбачена ст. 263 КК України за період часу з 2007 по 01.01.2017 року.

Читайте статтю: Беззаконне покарання. Або проблема притягнення до кримінальної відповідальності за незаконне поводження зі зброєю

Стаття 263 КК України, зокрема, передбачає відповідальність за носіння, зберігання, придбання, передачу чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу (ч. 1 статті 263 КК України). Друга частина цієї статті стосується холодної зброї.

Тобто, виходячи зі змісту вказаної статті, можна стверджувати, що її мета - охорона встановленого законом порядку обігу вогнепальної та холодної зброї.

Читайте статтю: Регистрация оружия онлайн: как, где, сколько

Однак, є проблема. Бо з моменту втрати чинності Закону України "Про власність" (з 20.06.2007 року) порядок обігу зброї в Україні ні чим не відрізняється від обігу лопат, роверів чи одягу.

Так, у 1992 році Верховною Радою України постановою № 2471-XII "Про право власності на окремі види майна" було затверджено перелік майна, яке не може перебувати у власності громадян…, а також визначено спеціальний порядок набуття права власності громадянами на окремі види майна, яке ними придбавалося на підставі дозволу, який видавали органи, які були наведені у вказаній вище Постанові. Стосовно зброї - таким органом були визначені органи внутрішніх справ.

У 1996 році набула чинності Конституція України, стаття 92 якої прямо визначає, що "виключно законами України визначаються:

- права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина;

- правовий режим власності…".