З моменту введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ) у юридичній спільноті точаться запеклі суперечки навколо однієї з найбільших новацій, передбачених вказаним Кодексом – можливості банкрутства фізичної особи.
Непоодинокими є випадки, коли фізична особа, оцінивши свої перспективи та можливості, піддавшись впливу інформаційного простору, наважується на відповідальний у своєму житті крок та отримує кредит під умовно вигідну відсоткову ставку. Але згодом виявляється, що така ставка діє лише протягом лімітованого періоду часу, порушення якого передбачає нарахування кабальних відсотків та на додачу – застосування штрафних санкцій, в результаті чого повертати доводиться суму, що у декілька разів перевищує розмір отриманого кредиту.
Будь-яка свідома людина, яка з тих чи інших причин опинилась у скрутному матеріальному становищі, за умови, що кредитори зазирають у кожну шпарину в пошуках шляхів як повернення заборгованості, так і збагачення за рахунок боржника, замислювалась, а чи не варто оголосити себе банкрутом? Проте, намагаючись знайти в мережі Інтернет доступну, викладену «людською мовою» інформацію про процедуру банкрутства фізичної особи, така людина отримує більше мільйона результатів пошуку, які в переважній своїй масі поділяються на три категорії:
- інформативні, що розповідають про існування такої процедури;
- прихильників процедури банкрутства фізичних осіб, які стверджують, що банкрутство фізичної особи – чи не єдиний спосіб позбутися боргів;
- противників процедури банкрутства фізичних осіб, які стверджують, що банкрутство фізичних осіб не настільки райдужне, як його рекламують прихильники, більше того, на практиці, у реальному житті взагалі не працює.
Особливо гостро питання доцільності банкрутства фізичних осіб постає в умовах дії в Україні воєнного стану, за обставин, коли кожен, без винятку, українець відчув на собі наслідки вторгнення агресора, та більше – зазнав від нього збитків.
За загальним правилом фізична особа, яка позичає кошти у фінансової установи, є більш вразливою стороною правочину. У зв’язку з чим на законодавчому рівні вжито певних заходів для полегшення життя позичальників. Так, зокрема, але не виключно, прийнято:
- Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»;
- постанову Правління Національного банку України № 23 від 25.02.2022 «Про деякі питання діяльності банків України та банківських груп».
Проте покращення, запропоновані вищезазначеними нормативно-правовими актами, зводяться до запровадження так званих кредитних канікул на період дії воєнного стану та впродовж 30-ти днів після його завершення.
Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.
Полный текстCopyright © 2014-2024 «Протокол». Все права защищены.