Атошникам дали від 8 до 11 років за напад на сім’ю судді Бориса Желіка

Новоселицький районний суд Чернівецької області засудив до тюремного покарання нападників на суддю та його дружину.

Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на вирок від 21 лютого. Вирок не набув законної сили і оскаржується в апеляції.

За версією обвинувачення, 10 липня 2017 року четверо чоловіків влаштували розбійний напад на сім’ю голови Господарського суду Чернівецької області Бориса Желіка.

Близько 6 ранку дружина судді вийшла на подвір’я приватного будинку, де її вдарили електрошокером і затягнули у літню кухню та зв’язали. Один зі зловмисників із ножем залишився з жінкою, інші двоє проникли в будинок, а четвертий співучасник залишався на вулиці, спостерігаючи за обстановкою. Всередині нападники зв’язали суддю і змусили допомогти їм дістати з сейфу 10 тис. 800 євро. Забравши гроші, нападники пішли. Судді та його дружина отримали легкі тілесні ушкодження.

За даними слідчих, нападу передувало збирання інформації та візуальне спостереження за потерпілими протягом 30 днів.

У суді усі четверо обвинувачених говорили, що до нападу ніяк не причетні.

Згадайте новину: Держава заплатить 90 тисяч за незаконний арешт чоловіка суддею Іриною Уханьовою , який знімав судове засідання

Один із обвинувачених підтвердив, що в нього вилучили бойові набої різного калібру, які залишились в нього випадково після повернення із зони АТО. А кошти в сумі 3150 євро є його власністю, оскільки він є директором фірми і має достатній заробіток. Крім того повідомив суд, що під час затримання не було переписано номери та серії вилучених купюр. А трасологічна експертиза кросівок не дала однозначної відповіді, що виявлені на місці злочину сліди були залишені саме його взуттям.

Інший підсудний розповів, що 6 липня 2017 року йому зробили операцію на очі, а тому 10 липня, коли відбувся напад, він майже нічого не бачив і фізично не міг бути на місці події. Водночас чоловік як мешканець Києва не заперечував свого перебування у місті Чернівці на день вчинення злочину. На початковій стадії потерпіла не вказала на особливості, які притаманні як його голосу і зовнішності. Вважає, що на акті добровільної видачі коштів підпис належить не йому, бо він в цей час був у суді, де йому обирали запобіжний захід.

Однак суд розцінив показання обвинувачених як неправдиві і вирішив, що вина їх доводиться показаннями потерпілих, висновками експертиз та іншими письмовими доказами.

На добровільно виданій обвинуваченим грошовій купюрі номіналом 50 євро виявлено генетичні ознаки клітин, що збігаються з генетичними ознаками зразка крові потерпілого судді Желіка. Якихось пояснень на спростування цього суд не отримав.