Аспекти проведення окремих слідих (розшукувих) дій у практиці ВС

Кримінальні провадження чи не єдині, судовий розгляд яких не припинено чи не зупинено на період воєнного стану. Правоохоронні органи, попри роботу на допомогу захисту України від зовнішнього агресора, також продовжують працювати. Тому актуальними залишаються питання досудового розслідування та судового розгляду кримінальних проваджень. Проаналізуємо деякі аспекти проведення окремих слідчих (розшукових) дій у практиці Верховного Суду.

Аспект перший — фіксація

Як визначено ч. 1 ст. 237 КПК України, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів, а з 15.03.2022 – комп’ютерних даних. Чи вважається особа, яка була присутня під час проведення огляду, зокрема огляду місця події, такою, що брала участь у цій слідчій дії, наслідком чого у неї є відповідне право та/або обов’язок підписувати складений протокол, фіксувати в ньому свої заперечення, зауваження або інші міркування щодо проведеної слідчої дії.

Як вважає Верховний Суд у постанові ККС ВС від 22.12.2021 у справі № 161/9741/18, «присутність особи на місці вчинення злочину автоматично не означає, що вона брала участь у виявленні та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. Відтак особа, котра не зазначена у протоколі як учасник слідчої дії, не повинна його підписувати».

Такий висновок Верховного Суду ґрунтується на тлумаченні вимог ч. 6 ст. 237 КПК України. Однак, на нашу думку, є дуже суперечливим. Він повною мірою відповідає вимогам ч. 4 ст. 237 Кодексу:

особи, у присутності яких здійснюється огляд, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу огляду.

З цієї норми випливає, що участь особи під час проведення огляду може бути як активною, так і суто пасивною. Але ж саме участь у проведенні слідчої дії надає особі певного процесуального статусу та наділяє особу відповідними процесуальними правами та/або обов’язками.

Читайте статтю: Як повернути майно, дозвіл на вилучення якого був наданий слідчим суддею?

Аспект другий — огляд

Ще один висновок Верховного Суду у справі № 173/1413/19, який стосується такої слідчої дії, як огляд. Як визначив Верховний Суд у згаданій постанові:

«положеннями ч. 1 ст. 92 КПК передбачено, що обов’язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора».

Ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань.

У цьому випадку зважування арматури здійснювалося працівниками КП “Житловик”, що суперечить зазначеним вище положенням КПК щодо збирання доказів. Адже потерпілий управі ініціювати проведення певних слідчих (розшукових) дій, брати в них участь, однак не проводити їх самостійно.