Апеляційна скарга залишається без руху, а не повертається ВІДРАЗУ без розгляду, якщо апелянтом не додано документу на підтвердження повноважень підписанта - ст. 260 ГПК України (ВС/КГС у справі № 910/3826/19 від 17 вересня 2019 р.)

Фабула судового акту: Загальновідомо, що законодавець запобігаючи поширеному відфутболюванню суддями позовів та скарг впровадив у процес стадію залишення позовів та скарг без руху у випадку, коли суддя виявить недоліки їх процесуальної форми або недоліки чи відсутність передбачених процесуальним законом додатків.

На жаль все ж таки у деяких випадках недоліків у суддів виникають сумніви у такому принципі, і такі судді не надають «другий шанс» заявникам та повертають їх документи без розгляду. Особливо це катастрофічно при поданні апеляційної (касаційної) скарги, адже повторно у апелянта подати скаргу вже не залишаться часу і процесуальний строк на оскарження закінчується.

Приємно, що вирішуючи розповсюджене питання господарського судочинства під час прийняття судом до розгляду апеляційної скарги ця колегія суддів ВС підійшла без гнітючого формалізму до тлумачення пункту 1, частини 5, ст. 260 ГПК України.

Так, апелянтом при поданні апеляційної скарги не був доданий до скарги документ, який підтверджує повноваження особи, яка підписала скаргу, тобто протокол загальних зборів учасників ТОВ про обрання директора. Такого документу не було залучено в матеріали справи і при розгляді спору в суді першій інстанції. З огляду на це суд апеляційної інстанції ВІДРАЗУ, тобто не надаючи апелянту строку для усунення недоліків - можливості донести такий протокол, повернув апеляційну скаргу без розгляду.

Ухвала про повернення апеляційної скарги була оскаржена в касаційному порядку. ВС скасував цю ухвалу та направив справу до суду апеляційної інстанції на новий розгляд зі стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Зокрема ВС підкреслив, що хоча апеляційна скарга і була подана із порушенням пункту 1, частини 3, ст. 258 ГПК України, суд апеляційної інстанції повинен був встановити наявність або відсутність повноважень у підписанта апеляційної скарги. Зробити це можна лише шляхом залишення апеляційної скарги без руху та зобов’язанням апелянта надати докази таких повноважень. Проте суд апеляційної інстанції відразу повернув апеляційну скаргу без розгляду чим неправильно застосував пункт 1, частину 5, ст. 260 ГПК України.

Слід додати, що процесуальне рішення колегії суддів ВС за наслідками застосування пункт 1, частину 5, ст. 260 ГПК України дуже суперечливе. Опоненти такого рішення наполягають, що в даному випадку, тобто в частині 5, законодавець спеціально передбачив перелік випадків, коли задля процесуальної економії суд наділений правом відразу повертати апеляційну скаргу без розгляду, а не залишати її без руху.

Мабуть слово за Великою Платою Верховного Суду...

Аналізуйте судовий акт: Квитанція про сплату судового збору за подання апеляційної скарги має містити інформацію про номер справи, у межах якої подається відповідна скарга, та дату прийняття судового акта, що оскаржується (ВС/КГС № 905/1057/18 від 16.01.2018)

Ненадіслання учасникам справи копій доказів сплати судового збору не є підставою для повернення судом апеляційної скарги (ВС/КГС № 923/588/18 від 20.06.2018)

Свідоме неотримання судової кореспонденції може свідчити про зловживання процесуальними правами учасника справи, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи (ВС/КГС, справа № 922/1714/18, 17.04.19)