02 листопада 2019 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності" від 03.10.2019 (надалі - Закон), яким передбачено суттєві зміни до порядку державної реєстрації бізнесу та нерухомого майна.
За задумом розробників Закону, його прийняття має усунути основні юридичні прогалини, які сприяють рейдерському захопленню нерухомого майна та корпоративних прав.
Проте, на практиці, Закон може значно ускладнити вчинення реєстраційних дій щодо юридичних осіб шляхом введення додаткових вимог щодо нотаріального засвідчення документів та збільшення вартості реєстрації бізнесу.
ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ
1. Акредитовані суб’єкти (державні та комунальні підприємства) позбавлені повноважень у сфері державної реєстрації.
З 02 листопада 2019 року реєстраційні дії можуть здійснювати лише державні реєстратори органів місцевого самоврядування та місцевих державних адміністрацій, а також нотаріуси (державні та приватні).
2. Запроваджено обов’язок державного реєстратора визначати обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб і цивільної правоздатності та дієздатності юридичних осіб, а також перевіряти повноваження представника особи на вчинення реєстраційних дій.
Відповідно до Закону перевірка цивільної правоздатності та дієздатності фізичної особи - громадянина України здійснюється державним реєстратором шляхом отримання відомостей про фізичну особу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
Перевірка цивільної правоздатності та дієздатності фізичної особи - іноземця або особи без громадянства здійснюється на підставі документа, що є підставою для його законного перебування в Україні (національного, дипломатичного, службового паспорту або іншого документу, що посвідчує особу).
Перевірка цивільної правоздатності та дієздатності юридичної особи України здійснюється шляхом отримання з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про юридичну особу, у тому числі про її установчі документи.
Перевірка цивільної правоздатності та дієздатності юридичної особи - нерезидента здійснюється на підставі документа, що підтверджує реєстрацію такої особи у країні її місцезнаходження (витягу із торговельного, банківського, судового реєстру тощо), та її установчих документів (їх копій), що легалізовані (консульська легалізація чи проставлення апостилю) у встановленому порядку, якщо інше не встановлено чинними міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. У разі вчинення реєстраційних дій у сфері бізнесу установчі документи юридичної особи-нерезидента подаються лише у разі необхідності (випадків такої необхідності Закон не описує).
Таким чином, вчинення реєстраційних дій за участю юридичних осіб-нерезидентів буде істотно ускладнено, оскільки відтепер потрібно отримувати установчі документи (статут тощо) юридичної особи-нерезидента (легалізувати їх в іноземній державі, перекласти українською мовою та нотаріально завірити здійснений переклад в Україні). Усе це збільшить вартість і тривалість українських інвестиційних проектів для нерезидентів та може спонукати їх до обрання іншої більш простої для здійснення реєстраційних дій юрисдикції з метою структурування бізнесу чи придбання майнових активів.
3. Передбачено доступ державного реєстратора до державних реєстрів шляхом багатофакторної аутентифікації.
З метою запобігання випадкам несанкціонованого доступу до інформації в державних реєстрах планується запровадити багатофакторну аутентифікацію державних реєстраторів, які працюють з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (надалі – Єдиний державний реєстр) та Державним реєстром речових прав на нерухоме майно (надалі – Державний реєстр прав).
Передбачається, що для здійснення реєстраційних дій у вище наведених реєстрах, державні реєстратори не лише використовуватимуть кваліфікований електронний підпис, але й підтверджуватимуть операцію на мобільному телефоні, використовуючи систему MobileID.
Разом з тим, порядок багатофакторної аутентифікації державних реєстраторів ще має затвердити Кабінет Міністрів України (надалі – КМУ), а адміністратори реєстрів повинні створити для цього відповідну технічну можливість.
Блог