Актуальні питання визначення розрахункового часу евакуації людей з будинків та споруд на етапі експлуатації об’єктів

З 2015 року набрали чинність Правила пожежної безпеки в Україні (НАПБ А.01.001-2014) (далі – Правила), затверджені наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованим в Мін’юсті України 05.03.2015 за № 252/266971.

Зазначений нормативно-правовий акт має низку відмінностей у порівнянні з НАПБ А.01.001-2004, що втратив чинність.

Враховуючи актуальність тематики, у статті розглянемо вимоги, які стосуються забезпечення безпечної евакуації людей при пожежі.

Так, пункт 2.23 розділу ІІІ «Загальні вимоги пожежної безпеки до утримання територій, будинків, приміщень, споруд, евакуаційних шляхів і виходів» Правил визначає, що кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, їхні конструктивні й планувальні рішення, умови освітленості, забезпечення незадимленості, протяжність шляхів евакуації, їх облицювання (оздоблення) повинні відповідати вимогам будівельних норм (у тексті пункту наводиться перелік таких будівельних норм).

Пунктом 2.29 розділу ІІІ Правил встановлено, що сходові марші і площадки повинні мати справні огорожі із поручнями, котрі не можуть зменшувати встановлену будівельними нормами ширину сходових маршів і площадок (у тексті пункту наводиться перелік відповідних будівельних норм).

Таким чином, наведені положення НАПБ А.01.001-2014 встановлюють необхідність дотримання нормативних вимог будівельних норм до шляхів евакуації та евакуаційних виходів для об’єктів, що експлуатуються.

Разом з цим пункт 2.33 розділу ІІІ Правил містить положення наступного змісту: «Для об’єктів IV та V категорій складності згідно з
ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об’єктів будівництва» слід визначати розрахунковий час евакуації людей у разі пожежі відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 «Пожарная безопасность. Общие требования».

Спершу визначимося зі сферою дії вищенаведених норм.

Розділ 1 ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об’єктів будівництва» визначає, що цей стандарт установлює вимоги та рекомендації щодо визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об’єктів будівництва і призначений для застосування замовниками та проектувальниками, розробниками будівельних норм та стандартів, експертними організаціями; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного архітектурно-будівельного контролю. Отже, зазначений стандарт поширюється на об’єкти будівництва і визначає коло осіб, для яких рекомендовано застосування його вимог, зокрема – замовників будівництва та проектувальників. Таким чином ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 не передбачений для застосування під час експлуатації завершених будівництвом об’єктів.

Відповідно до ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 категорія складності об’єкту будівництва приймається на підставі визначеного класу наслідків (відповідальності). Встановлено три класи наслідків (відповідальності) – СС1, СС2 та СС3 та п’ять категорій складності – І, ІІ, ІІІ, ІV та V.