4. НЕДОЛІКИ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ ТА ПОРЯДОК ЇХ УСУНЕННЯ

Позовна заява має подаватися до суду із суворим додержанням усіх вимог, передбачених господарським процесуальним законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 ГПК України, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Важливо, що суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд у такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 174 ГПК України).

Тобто порядок усунення недоліків позовної заяви перебуває у тісному зв’язку із самим допущеним недоліком. Приміром, у разі недолучення до позовної заяви доказів надсилання іншій стороні певних документів, що додаються до позовної заяви, належним способом усунення таких недоліків має бути направлення відповідних документів іншій стороні та після цього направлення до господарського суду заяви про усунення недоліків позовної заяви, до якої слід додати докази на підтвердження факту надсилання іншій стороні відповідних документів (опис вкладення, квитанція, поштова накладна або ж докази надіслання таких документів через електронний кабінет у ЄСІТС).

У разі залишення позовної заяви без руху з підстав несплати (недоплати) судового збору порядком усунення такого недоліку, вочевидь, є сплата судового збору у тому розмірі, в якому того вимагає чинне законодавство і суд у відповідній ухвалі про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі Господарського суду міста Києва від 05.09.2022 у справі № 910/8378/22 приведено приклад ситуації, за якої суд уточнив, як саме має обраховуватися судовий збір, і здійснив конкретний розрахунок суми судового збору в умовах певної правової неви- значеності, адже визначення розміру судового збору стосувалося необхідності оцінки судом вартості віртуального активу. Так, по- зивачем заявлялася, серед іншого, вимога майнового характеру про стягнення 970 000,00 USDT (токенізований долар США). Суд зазначив, що позивач за вимогу майнового характеру зобов’язаний сплатити судовий збір із врахуванням офіційного курсу гривні до долару США станом на 05.09.2022, тобто на дату винесення ухвали, — 36,5686 грн до 1 долара США, що в загальному стано- вило 534 554,13 гривні. Тобто у такий спосіб суд здійснив оцінку віртуального активу, визначивши його цифровим вираженням вартості долара США. Наведене є позитивним проявом судової правотворчості, що полягає у формуванні нових правових положень й в умовах недостатнього правового регулювання ринку віртуальних активів розвиває право, усуваючи правову невизначеність. На виконання ч. 2 ст. 174 ГПК України суд зазначив в ухвалі точну суму судового збору, яку необхідно сплатити позивачу. Сплатою зазначеної суми позивачем було усунуто недоліки позовної заяви і провадження у справі було відкрито.

Згідно з ч. 3 ст. 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, установлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в по- рядку, встановленому ст. 176 ГПК України. Проте якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, установлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч. 4 ст. 174 ГПК України).