4.4. СТОРОНА ЗАХИСТУ

Підозрюваний, обвинувачений: їх правовий статус

Підозрюваним є:

• особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276–279 КПК України, повідомлено про підозру;
• особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення;
• особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК України).

Обвинуваченим (підсудним) є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду (ч. 2 ст. 42 КПК України).

Виправданим у кримінальному провадженні є обвинувачений, виправдувальний вирок суду щодо якого набрав законної сили (ч. 1 ст. 43 КПК України).

Засудженим є обвинувачений, щодо якого набрав законної сили обвинувальний вирок суду (ч. 2 ст. 43 КПК України).

Підозрюваний, обвинувачений має право:

• знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його підозрюють, обвинувачують;
• бути чітко і своєчасно повідомленим про свої права, а також отримати їх роз’яснення;
• на першу вимогу мати захисника і побачення з ним до першого допиту, а також після першого допиту – мати такі побачення без обмеження їх кількості й тривалості;
• не говорити нічого з приводу підозри проти нього, обвинувачення або у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання;
• вимагати перевірки обґрунтованості затримання;
• збирати і подавати слідчому, прокурору, слідчому судді докази;
• брати участь у проведенні процесуальних дій;
• заявляти клопотання про проведення процесуальних дій, про забезпечення безпеки щодо себе, членів своєї сім’ї, близьких родичів, майна, житла тощо;
• заявляти відводи;
• ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування;
• одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення;
• оскаржувати рішення, дії та бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді;
• користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача за рахунок держави та ін.

Обвинувачений також має право:

• брати участь під час судового розгляду у допиті свідків обвинувачення або вимагати їхнього допиту, а також вимагати виклику і допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення;
• збирати і подавати суду докази;
• висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового провадження;
• виступати в судових дебатах тощо.

Підозрюваний, обвинувачений зобов’язаний:

• прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк – заздалегідь повідомити про це;
• виконувати обов’язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
• підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
• надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.

У випадку неявки без поважних причин підозрюваний, обвинувачений може бути підданий приводу (ст. 140 КПК України). При невиконанні обраного запобіжного заходу, до підозрюваного може бути обраний більш суворий запобіжний захід.

Захисник: його процесуальний статус

Захисник – це адвокат, який уповноважений у передбаченому законом порядку здійснювати захист прав і законних інтересів підозрюваних, обвинувачених, засуджених і виправданих, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, а також особи, стосовно якої передбачається розгляд питання про видачу іноземній державі та надавати їм необхідну юридичну допомогу (ч .1 ст. 45 КПК України).