ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2024 року
м. Київ
справа № 819/1123/18
адміністративне провадження № К/9901/13750/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
суддя-доповідач - Стародуб О.П.,
судді: Єзеров А.А., Кравчук В.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.10.2018 (суддя - Баранюк А.З.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суд від 18.03.2019 (судді - Судова-Хомюк Н.М., Пліш М.А., Шинкар Т.І.)
у справі за позовом суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 до Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про скасування рішення.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
Суб`єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 19-01-57/006/ТД-ФС від 22.03.2018.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
01.03.2018 Управління Держпраці у Тернопільської області з метою розгляду заяви ОСОБА_2 від 04.01.2018 (а.с.98 т.1), на підставі наказу Управління Держпраці у Тернопільської області від 28.02.2018 №128 (а.с.106 т.1), направлення від 28.02.2018 №4.1/057/009 (а.с.107 т.1) було проведено захід державного контролю (інспекційне відвідування) у діяльності ФОП ОСОБА_1 за місцем провадження господарської діяльності у фітнес-клубі " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
За результатами проведеного заходу державного контролю складено акт відвідування від 02.03.2018 № 19-01-57/006. У даному акті інспекційного відвідування зафіксовані порушення законодавства про працю, допущені позивачем, а саме: ФОП ОСОБА_1 використовувала найману працю ОСОБА_3 в період з 12.02.2018 по 28.02.2018 та ОСОБА_2 в період з липня 2017 року по січень 2018 року без укладення трудового договору та повідомлення Тернопільської ОДПІ про прийняття їх на роботу, що є порушенням вимоги частини 3 статті 24 КЗпП України; в порушення частини 1 статті 21 КЗпП України трудовий договір, укладений між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , як працівником, не містить особистого підпису працівника ОСОБА_3 , крім того, трудовими договорами не встановлено час виконання працівниками робіт (режиму роботи), не вказано тривалість щорічної оплачуваної відпустки та час її надання; ФОП ОСОБА_1 не надано документів, які б підтверджували виконання нею вимог статті 29 КЗпП України в частині роз`яснення працівникам їх прав і обов`язків, проінформування під розписку про умови праці, ознайомлення працівників з правилами внутрішнього трудового розпорядку, проінструктування працівників з техніки безпеки, виробничої санітарії і протипожежної охорони до початку роботи за укладеним трудовим договором; в порушення вимог частини 1 та 2 статті 115 КЗпП України та частини 1 статті 24 Закону України "Про оплату праці", заробітну плату за лютий 2018 року працівнику ОСОБА_2 виплачено підприємцем однією сумою 26.02.2018 (один раз на місяць); при розірванні ФОП ОСОБА_1 трудового договору із ОСОБА_2 28.02.2018 (останній робочий день), належні їй при звільненні суми, а саме грошова компенсація за всі невикористані неї дні щорічної відпустки не нарахована і не виплачена в день звільнення, чим порушено вимоги частини 1 статті 116 КЗпП України (а. с. 108-113 т.1).
З вказаним актом ФОП ОСОБА_1 ознайомлена, примірник отримала 02.03.2018, про що свідчить її особистий підпис (а. с. 113 т.1). До акту перевірки додано пояснення ФОП ОСОБА_1 від 02.03.2018, у яких позивач вказує на те, що у 2017 році здійснювала діяльність сама, найманих працівників не мала, із ОСОБА_2 у 2017 році трудовий договір не укладала, так як та не виходила на роботу. Із ОСОБА_3 оформлено договір про початок її роботи з 01.03.2018 (а. с. 115 т.1).
В подальшому Управлінням Держпраці у Тернопільській області, за використання найманої праці без укладення трудового договору та неповідомлення Тернопільської ОДПІ про прийняття на роботу, винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 19-01-57/006/ТД-ФС від 22.03.2018, якою відповідно до статті 259 КЗпП України, статті 53 Закону України "Про зайнятість населення", пункту 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509, та на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України, накладено на ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 223380,00 грн (а. с. 18-20).
Не погодившись із вказаною постановою відповідача, позивач звернувся до суду.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.10.2018, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суд від 18.03.2019, у задоволенні позову відмолено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про використання позивачем найманої праці ОСОБА_3 в період з 12.02.2018 по 28.02.2018 без укладення трудового договору та повідомлення Тернопільської ОДПІ про прийняття її на роботу та використання позивачем найманої праці ОСОБА_2 в період з липня 2017 року по січень 2018 року без укладення трудового договору та повідомлення Тернопільської ОДПІ про прийняття її на роботу.
ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
В обґрунтування касаційної скарги позивач покликається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
Зокрема, позивач покликається на те, що 05.03.2018 нею було подано заперечення до акту інспекційного відвідування, в якому зазначено, що в липні 2017 року, ОСОБА_2 виявила бажання працювати менеджером у фітнес - клубі " ІНФОРМАЦІЯ_1 ". З вказаною особою було домовлено, що вона прийде 07.07.2017 на роботу, але вона не прийшла і фактично не була допущена до роботи. Про вказані обставини було складено акт № 1 про відсутність працівника на робочому місці від 07.07.2017, який не було досліджено судами попередніх інстанцій.
Також позивач покликається на те, що СУ ГУНП у Тернопільській області було встановлено, що на момент проведення перевірки, яку провели працівники Управління Держпраці у Тернопільській області у ФОП ОСОБА_1 ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 172 КК України (грубе порушення законодавства про працю) відсутні, а тому, підстав для внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР немає. На думку позивача, результати перевірки СУ ГУНП у Тернопільській області є доказом того, що вона грубо не порушувала вимоги трудового законодавства та не допускала до роботи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 без укладення з ними трудових договорів.
Також позивач покликається на те, що нею було подано до суду першої інстанції, разом з відповіддю на відзив 25.07.2018 копію трудового договору від 28.02.2018, що був укладений між СПД-ФО ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з відповідними підписами. Однак, суди не дослідили вказаний трудовий договір, який підтверджує факт легального працевлаштування ОСОБА_3 у СПД-ФО ОСОБА_1 .
Також позивач покликається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не допитали ОСОБА_2 в якості свідка, попри те, що відповідні клопотання подавалися та те, що її скарга та письмові пояснення лягли в основу обвинувачення СПД-ФО ОСОБА_1 , що в свою чергу позбавило можливість скаржнику допитати її та опротестувати свідчення проти СПД-ФО ОСОБА_1 . Суди не надали розумного виправдання відмови допитати ОСОБА_2 в якості свідка.
Позивач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий судовий розгляд.
Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
Сервисы для юристов