ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2024 року
м. Київ
справа № 809/1061/17
касаційне провадження № К/9901/50673/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.12.2017 (суддя Чуприна О.В.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2018 (головуючий суддя - Затолочний В.С., судді - Бруновська Н.В., Матковська З.М.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласощі" до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ласощі" (далі - Товариство, позивач, платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі - Управління, відповідач, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Управління від 20.07.2017 №0005521404, яким платнику збільшено суму грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що вивозяться, в загальній сумі 26839,69 грн.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач послався на те, що контролюючий орган, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, порушив вимоги Митного кодексу України (далі - МК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) і Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) щодо призначення та проведення перевірки платника з питань правильності визначення бази оподаткування митної вартості експертних товарів по електронних митних деклараціях (далі -ЕМД) позивача від 19.06.2015 №206050001/2015/101136, від 02.07.2015 №206050001/2015/101396 у відносинах з контрагентом-нерезидентом H.P.U. "MIREM" EXPORT-IMPORT. Позивач вважає, що частина друга статті 351 ПК України, як підстава для проведення перевірки, застосована відповідачем протиправно і необґрунтовано, оскільки отримана письмова інформація від Податкового та митного департаменту району Південний Будапешт Національної податкової та митної адміністрації Угорщини не містить будь-яких даних чи доказів про не підтвердження автентичності поданих контролюючому органу документів щодо спірних товарів, а також щодо недостовірності відомостей, що в них міститься, а лист Івано-Франківської митниці ДФС не може бути правовою підставою для проведення перевірки.
Також позивач зазначає, що контролюючий орган безпідставно використав числові значення вартості товару по інвойсах, які оформлені H.P.U. "MIREM" EXPORT-IMPORT (а не позивачем) для продажу BFB plus Kft. Hungary, оскільки зазначена вартість товару є результатом самостійної господарської діяльності між двома нерезидентами поза межами сфери господарської діяльності позивача. Вважає протиправним включення відповідачем загальної суми власного доходу H.P.U. "MIREM" EXPORT-IMPORT, як результату діяльності із перепродажу BFB plus Kft. Hungary ''насідння льону'', до графи 44 ЕМД позивача із реалізації такого товару, і як наслідок застосування у спірних відносинах підпункту 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 ПК України, оскільки перевіркою не виявлено жодних відхилень у вартісних, кількісних і якісних характеристик товару, які відрізняються від задекларованих позивачем під час митного оформлення при продажу саме H.P.U. "MIREM" EXPORT-IMPORT. Позивач посилається на необґрунтованість висновків контролюючого органу щодо взаємопов`язаності позивача із H.P.U. "MIREM" EXPORT-IMPORT, оскільки позивач не має жодного впливу на фінансову політику Компанії, в тому числі не бере участі у підтримці та управлінні бізнесом.
Івано-Франківський окружний адміністративний суд рішенням від 21.12.2017, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2018, позов задовольнив, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Управління від 20.07.2017 №0005521404.
Задовольняючи позовні вимоги, суди дійшли до висновку, що в акті перевірки, який слугував підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, не зазначено жодну норму матеріального права, в тому числі, ПК України, МК України, на підставі якої відповідачем було застосовано фактурну вартість товару, визначену і сформовану підприємствами нерезидентами внаслідок власної господарської діяльності, поза межами митного кордону України, щодо товару який був проданий суб`єктом господарювання з України і вивезений в режимі експорт, та в який подальшому через нерезидентів перепроданий. Суди, приймаючи рішення, виходили з того, що контролюючим органом були зроблені висновки без дослідження документів позивача, які в свою чергу ґрунтуються тільки на самих припущеннях, а відповідачем в судовому засіданні не було доведено жодного факту чи обставини про те, що одна юридична або фізична особа впливала чи контролювала за бізнес-рішеннями іншої юридичної особи, або що та сама фізична або юридична особа здійснювала економічний контроль та впливала на бізнес-рішення кожної юридичної особи.
Відповідач, не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій.
Скаржник у касаційній скарзі посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: підпункту 1 пункту 1 статті 50, пункту 2 частини 2 статті 52, частини 1 статті 279 МК України, статей 2, 72, 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, у редакції, чинній на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи) та доводить правомірність проведення ним перевірки і прийнятого рішення, зазначаючи, що судами не враховано пов`язаність осіб, зокрема, позивача з його контрагентом підприємством H.P.U. «MIREM» EXPORT-IMPORT. Відповідач посилається на залишення судами поза увагою, що проданий позивачем товар «насіння льону» без перевантаження, тим же транспортом тільки із заміною фактур-рахунків та контракту, через пов`язану особу, був фактично проданий BFB plus Kft. Hungary за ціною, що майже вдвічі більша, ніж та, з якої позивачем обчислено вивізне мито.
В касаційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права, контролюючий орган фактично викладає обставини, якими він керувався під час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість судових рішень попередніх інстанцій, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 24.05.2018 відкрив провадження за касаційною скаргою відповідача та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 30.01.2024 призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 31.01.2024.
Відповідачем заявлено клопотання про процесуальну заміну відповідача згідно з частиною першою статті 52 КАС України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 №893, наказів ДПС України від 30.09.2020 №529, від 24.12.2020 №755.
Статтею 52 КАС України встановлено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
У відповідності до положень частини першої статті 52 КАС України у справі здійснено заміну відповідача - Головного управління ДФС в Івано-Франківській області його процесуальним правонаступником - Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України (ЄДРПОУ ВП 43968084).
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача та дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій установлено, що контролюючим органом в період з 07.06.2017 по 20.06.2017 проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог законодавства України щодо державної митної справи по митних деклараціях від 19.06.2015 №206050001/2015/101136, від 02.07.2015 №206050001/2015/101396, за наслідками якої складено акт від 04.07.2017 №6/19-09-14-04/24682033 (далі - акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем підпункту 1 пункту 1 статті 50, пункту 2 частини 2 статті 52, частини 1 статті 279 МК України, що призвело до заниження податкових зобов`язань по сплаті митних платежів на загальну суму 21471,75 грн, в тому числі вивізного мита у сумі 21417,75 грн.
На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.07.2017 №0005521404, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що вивозиться в загальній сумі 26839,69 грн, в тому числі за основним платежем в сумі 21471,75 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 5367,94 грн.
Фактичною підставою для висновків контролюючого органу про зазначене вище порушення слугували висновки, викладені в акті перевірки щодо: реалізації позивачем товару за ціною, нижчою ніж ціна його придбання; пов`язаності осіб, зокрема, позивача з його контрагентом Компанією H.P.U. «MIREM» EXPORT-IMPORT; реалізації позивачем насіння льону BFB plus Kft. Hungary без перевантаження, тим же транспортом тільки із заміною фактур-рахунків та контракту, через пов`язану особу, за ціною, що майже вдвічі більша ніж та, з якої позивачем обчислено вивізне мито.
Сервисы для юристов