Постанова від 31.01.2024 року у справі №320/6441/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2024 року

м. Київ

справа № 320/6441/22

адміністративне провадження № К/990/21919/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів: Білак М.В., Соколова В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2022 року (суддя: Басай О.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2023 року (судді: Карпушова О.В., Епель О.В., Кузьменко В.В.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), у якому просив:

визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо застосування січня 2016 року, як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 02 березня 2016 року по 28 лютого 2018 року;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 02 березня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 78 830,83 гривень із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, з урахуванням раніше виплачених сум;

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 18 січня 2021 року із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 3 986,72 гривень відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078;

стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 3 986,72 гривень за період з 01 березня 2018 року по 18 січня 2021 року в сумі 137 724,37 гривень відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород ті інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 02 березня 2016 року по 18 січня 2021 року. У період проходження військової служби нарахування грошового забезпечення відповідач здійснив не повністю. Позивач у грудні 2021 року звернувся до відповідача із заявою про виплату індексації грошового забезпечення, на яку відповідач відповів, що за період з 02 березня 2016 року по 28 лютого 2018 року позивачу індексація грошового забезпечення не виплачувалась через відсутність фінансового ресурсу, базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення за вказаний період є січень 2016 року. Позивач вважає, що базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення за вказаний період є січень 2008 року. Також позивач наголошує на безпідставності невиплати відповідачем щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення позивача за період з 01 березня 2018 року по 18 січня 2021 року всупереч вимогам пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078). Позивач стверджує, що з огляду на податкові правила відповідач повинен нарахувати й виплатити йому відповідну індексацію із одночасною компенсацією суми податку з доходів фізичних осіб.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково; визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо застосування січня 2016 року, як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 02 березня 2016 року по 28 лютого 2018 року; зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 02 березня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року; в задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено.

Судові рішення мотивовано тим, що в силу норм Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення позивача за період з 02 березня 2016 року по 28 лютого 2018 року є січень 2008 року. Водночас для нарахування індексації позивача за вказаний період відповідач визначив базовим місцем січень 2016 року.

За вказаних обставин суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо застосування січня 2016 року, як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення позивачу за період з 02 березня 2016 року по 28 лютого 2018 року та зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 02 березня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.

При цьому суди попередніх інстанцій уважали необґрунтованою розраховану позивачем суму індексації за період з 02 березня 2016 року по 28 лютого 2018 року у сумі 78 830,83 грн, зазначивши, що позивач не врахував особливостей розрахунку суми індексації, визначених Порядком № 1078, зокрема, що стосується врахування суми коштів, на які змінювався посадовий оклад позивача протягом спірного періоду. Відтак, у зазначеній частині в задоволенні позовних вимог суди у цій справі відмовили.

В частині вимог позивача щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 18 січня 2021 року суди попередніх інстанцій зазначили, що відповідач не мав передбачених Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» підстав для проведення індексації грошового забезпечення позивача за цей період.

Суди попередніх інстанцій вказали на те, що досягнення порогового значення інфляції в розмірі 103% відбулося лише у жовтні 2018 року, а індекс інфляції за жовтень 2018 року опубліковано у листопаді 2018 року, тому право на проведення індексації грошових доходів у позивача з урахуванням базового місяця березень 2018 року виникло лише в грудні 2018 року. При цьому суди попередніх інстанцій зазначили, що за період з грудня 2018 року по січень 2021 року позивачу було здійснено нарахування та виплату індексації у сумі 4 996,97 грн.

Окрім того, суди попередніх інстанцій відмітили, що положення Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку № 1078 у період з 01 березня 2018 року по 18 січня 2021 року не містили в собі такого поняття як «фіксована сума індексації».

Зважаючи на наведене суди попередніх інстанцій констатували, що вимоги позивача в цій частині ґрунтуються на положеннях Порядку № 1078 в редакції, що не діяла на час виникнення спірних правовідносин.

Одночасно суди попередніх інстанцій відмовили у задоволенні вимог позивача в частині зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44.

Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , покликаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати в частині відмови у виплаті позивачу щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення 3 986,72 гривень за період з 01 березня 2018 року по 18 січня 2021 року в сумі 137 724,37 гривень відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород ті інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, з урахуванням раніше виплачених сум та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.