ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2024 року
м. Київ
справа № 320/15395/21
адміністративне провадження № К/990/23570/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Загороднюка А.Г., Єресько Л.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 320/15395/21
за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_5 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2022 року (суддя Лапій С.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2023 року (головуючий суддя - Василенко Я.М., судді: Ганечко О.М., Кузьменко В.В.),
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
ОСОБА_1 (позивач) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (відповідач) у якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо встановлення грудня 2015 року та січня 2016 року, як місяців за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін (базових місяців) для проведення індексації його грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року;
- зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року, включно, із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 85927,84 грн, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44 (далі - Порядок №44);
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати в повному розмірі індексації його грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 26 червня 2020 року, включно, у фіксованому розмірі 4463,15 грн в місяць відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі - Порядок №1078);
- зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату на його користь індексацію грошового забезпечення у фіксованому розмірі 4463,15 грн в місяць за період з 01 березня 2018 року по 26 червня 2020 року включно, у загальній сумі 124373,11 грн відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що за період служби з 01 грудня 2015 року по 26 червня 2020 року відповідач не в повному розмірі нараховував та виплачував йому індексацію грошового забезпечення. Позивач вважає, що указаними діями відповідач порушив вимоги чинного законодавства та його право на отримання грошового забезпечення у належному розмірі. У зв`язку з цим, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини
У період з 29 жовтня 2002 року по 26 червня 2020 року ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
У липні 2021 року позивач звернувся до відповідачам із заявою, у якій просив надати довідку про розмір виплати йому індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 по 26 червня 2020 року.
Листом Військова частина НОМЕР_1 повідомила про те, що виплата належної позивачеві індексації грошового забезпечення за вказаний період не здійснювалась.
У зв`язку з тим, що відповідач не проводив індексацію грошового забезпечення, ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2023 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо застосування грудня 2015 року та січня 2016 року як місяців, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року. Зобов`язано відповідача нарахувати та виплати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за вказаний період, із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи позов в частині (щодо застосування січня 2008 року як базового), суд першої інстанції, із висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що з огляду на підвищення постійних складових грошового забезпечення військовослужбовців у січні 2008 року відповідно до Постанови від 7 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (Постанова №1294), в тому числі, розміру посадового окладу (січень 2008 року), в якому відбулося вказане підвищення окладу та інших складових грошового забезпечення військовослужбовців, то такий місяць є базовим для обчислення індексу споживчих цін. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації відбувається з наступного місяця, тобто з лютого 2008 року, та здійснюється за весь період протягом якого посадовий оклад за посадою позивача не змінювався, тобто до наступного її підвищення, а саме: 28 лютого 2018 року
Щодо інших спірних періодів, суд першої інстанції зазначив, з чим також погодився суд апеляційної інстанції про те, що лише у жовтні 2018 року відбулося досягнення порогового значення інфляції у розмірі 103 %, індекс інфляції - опубліковано у листопаді 2018 року, тому право на проведення індексації грошових доходів у військовослужбовців, з урахуванням базового місяця березня 2018 року виникало лише з грудня 2018 року. Водночас, як зауважили суди, не має підстав для задоволення позову в частині зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 26 червня 2020 року, в тому числі, щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення у розмірі 4463,15 грн в місяць, оскільки вважав, що застосування щомісячної індексації у фіксованому розмірі ґрунтуються на положеннях Порядку №1078 в редакції, яка не діяла на час виникнення спірних правовідносин. Суд зазначив, що ані Закон № 1282-XII, ані Порядок № 1078 не містять такого визначення як «фіксована сума індексації». Поряд з цим, зазначений термін використовувався у додатку 4 «Приклад проведення індексації у разі підвищення грошових доходів» до Порядку №1078, однак лише в редакції, що діяла до 15 грудня 2015 року. За такої умови суди вважали, що оскільки грошовий дохід позивача у спірний період не збільшився, то він не набув права на щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення. Суди звернули увагу, що до аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 15 червня 2022 року в справі №520/4061/21.
Сервисы для юристов