Постанова від 29.03.2024 року у справі №160/11340/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2024 року

м. Київ

справа № 160/11340/23

адміністративне провадження № К/990/39562/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 13.11.2023 у справі №160/11340/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

У 2023 році ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Державної казначейської служби України, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо невиплати позивачу заборгованості по пенсії, яка нарахована в загальному розмірі 447 364,47 гривень;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь позивача недоплачену пенсію та компенсацію втрати частини доходу в розмірі 447 364,47 гривень.

Ухвалою суду від 12.06.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін в порядку, визначеному статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.08.2023 провадження у справі закрито на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.10.2023 апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом надання до суду письмових пояснень із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження з підтвердженням таких обставин належними доказами.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.11.2023 відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій позивач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.08.2023 та ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 13.11.2023 і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Верховного Суду від 04.12.2024 відмовлено у відкритті касаційного провадження на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.08.2023 та відкрито касаційне провадження на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 13.11.2023 у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 28.03.2024 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

ІІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси.

Суд апеляційної інстанції, на підставі інформації зазначеній у довідці про доставку електронного документа через підсистему «Електронного суду», встановив, що копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.08.2023 позивачем отримано 16.08.2023 о 18:26 годині, що не заперечується і самим апелянтом.

Водночас суд апеляційної інстанції врахував фактичний час отримання копії ухвали та положення статті 251 КАС України, у зв`язку з чим днем отримання копії оскаржуваної ухвали слід вважати 17.08.2023.

На підставі наведеного, із покликанням на частину сьому статті 251 КАС України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач був обізнаний із судовим рішенням та у суду першої інстанції не виникло додаткового обов`язку із направлення на адресу позивача копії оскаржуваної ухвали у паперовому вигляді.

Щодо тверджень апелянта про те, що надсилання судом процесуальних документів до Електронного кабінету учасника справи не позбавляє останнього права отримати копію судового рішення у паперовому вигляді, суд апеляційної інстанції зазначив, що хоча таке право й закріплене у частині восьмій статті 18 КАС України, проте подальше отримання копії судового рішення у паперовому вигляді не змінює момент, коли воно було вручено особі у розумінні пункту 2 частини шостої, частини сьомої статті 251 КАС України.