ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 822/1856/17
адміністративне провадження № К/9901/308/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Юрченко В.П., Хохуляк В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу
Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області
на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року (Суддя: Блонський В.К.),
та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року (Судді: Ватаманюка Р.В., Сторчака В. Ю. Мельник-Томенко Ж. М.),
у справі № 822/1856/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Юг В»
до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В:
В червні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Юг В» звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Хмельницькій області) в якому, враховуючи заяву про зменшення позовних вимог, просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області форми «Р» №0003751402 від 14.06.2017 року в частині нарахування основного платежу в розмірі 3 485 186 грн та штрафних санкцій в розмірі 3 009 835,75 грн (т. 1 а.с. 4-10, т. 2 а.с. 1).
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року адміністративний позов задоволено (т. 2 а.с. 85-93, 131-134).
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в обґрунтування доводів якої посилався на неправильному застосуванні судами попередніх інстанцій абз. «г» п. 198.5 статті 198 ПК України, з огляду на неврахування, що на момент проведення перевірки між позивачем та його контрагентом (ТОВ «Маркет Інвест Плюс») не відбулось жодної господарської операції, передбаченої договором №15/06-2016-1 від 01.06.2016 року, предметом якого було надання позивачу послуг по прийманню, збереженню с/г продукції (пшениці, кукурудзи, сої), а лише відбулось перерахування авансових платежів на загальну суму 18 205 00 грн (в т.ч. ПДВ в сумі 3 034 166 грн), які частково повернені в сумі 2 806 000 грн, а у 2017 році залишок неповернених платежів складає приблизно 1500 грн), що підтверджено копією витягу з ЄРПН, та не заперечувалось позивачем.
При цьому судами враховано копію акта приймання-передачі зерна від 23.06.2017 року, який складений після повернення авансових платежів та після винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Крім наведеного, ТОВ «Агро-Юг В» здійснює діяльність за однією адресою із контрагентом ТОВ «Маркет Інвест Плюс», а керівником та бухгалтером ТОВ «Маркет Інвест Плюс» є одна і та сама особа - громадянин ОСОБА_1 , який, згідно із інформацією, отриманою від УПМ ГУ ДФС у Хмельницькій області працював та працює на даний час на посаді старшого майстра ЛМКП «Львівтеплоенерго» та одночасно є директором ТОВ «Маркет інвест плюс». За доводами контролюючого органу договір від 15.06.2016 року №15/06-2016-1, предметом якого є надання послуг по прийманню, збереженню с/г продукції (пшениці, кукурудзи, сої), укладений позивачем із цим контрагентом формально, оскільки у ТОВ «Маркет Інвест Плюс» були відсутні виробничі та трудові ресурси для здійснення постачання послуг у великих обсягах (зберігання зернових у загальній кількості 37000 тон, у тому числі: пшениці, кукурудзи - 7000 тон, 10000; сої - 20 000 тон (додатки 1, 2/2 до договору). Окрім наведеного, позивачем не надано на виконання вимог підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України доказів придбання послуги із зберігання (приймання) зернових за вартістю, що значно перевищують договірні розцінки, що узгоджені на дату укладення такого договору з іншим контрагентом ТОВ «Агротек ХПП» в частині приймання та зберігання зернових.
Також, контролюючим органом зазначено про неправомірність віднесення позивачем до податкового кредиту у деклараціях з ПДВ (спеціальний режим у сфері сільського господарства) сум ПДВ по податкових накладних та розрахунках коригування до них, складених постачальником ТОВ «Агротек ХПП», з огляду на помилки в обов`язкових реквізитах рахінків-фактур та податкових накладних, які не дають ідентифікувати здійснені операції, їх зміст, номенклатуру та сплачену суму на виконання укладених договорів. Тоді, як у відповідності до п. 209.2 статті 209 ПК України правомірність та правильність відображення у складі кожної з таблиць додатку 10 до декларацій з ПДВ, операцій із сільськогосподарськими товарами/послугами відповідного виду культур впливає на розмір податку, що підлягає перерахуванню до державного бюджету або спрямовується на спеціальний рахунок суб`єкта спеціального режиму оподаткування.
Додатково скаржник посилався і на не підтвердження позивачем, що здійснена оплата стосувалась лише кукурудзи і були відсутні підстави вносити про неї дані в таблицю 1 додатку 10 до декларацій з ПДВ (розрахунок сум ПДВ за операціями із зерновими та технічними культурами, що підлягають сплаті до державного бюджету та перерахуванню на спеціальний рахунок), оскільки в подальшому позивачем проведено коригування податкового кредиту і згідно вказаних податкових накладних відповідно до розрахунків коригування в порушення вимог п. 192.1 статті 192 ПК України змінено номенклатуру товару, а саме кукурудзу на ячмінь та сою (стор. акту перевірки 79) і не надано жодних доказів про постачання послуг зі зберігання наведених сільськогосподарських культур згідно договору. Враховуючи викладене, з огляду на неповне з`ясування обставин справи, скаржник просив суд задовольнити касаційну скаргу, скасувати рішення судів попередніх інстанцій та відмовити в задоволенні позову (т. 2 а.с. 139-144).
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України справу передано на розгляд до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду і ухвалою Верховного Суду від 25.01.2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
В надісланому на адресу суду відзиві на касаційну скаргу, позивач, посилаючись на правильність висновків судів попередніх інстанцій з огляду на доведеність позивачем економічної мети господарських операцій з контрагентами за перевіряємий період та їх документального підтвердження, як і номенклатури та обсягу товару, який ідентифікований відповідачем, просив залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін. Позивач вважає, що доводи касаційної скарги фактично зводяться до помилкових суб`єктивних висновків контролюючого органу про неповне дослідження судами попередніх інстанцій обставин справи, враховуючи викладене, просив суд відмовити в задоволенні касаційної скарги (т.2 а.с. 181-188).
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної відповідачем документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "Агро-Юг В" (код ЄДРПОУ 32461564) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, контролюючим органом складений акт перевірки від 28.04.2017 року №0442/22-01-14-01/32461564, з висновками окрім іншого, про порушення позивачем, зокрема пункту 192.1 статті 192, пункту 198.1, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.2 статті 200, підпункту 209.15.1 пункту 209.15 статті 209 ПК України, у зв`язку з чим занижено суму податку на додану вартість, що підлягала сплаті до бюджету сільгоспвиробниками у 2016 році на суму 3 485 186 грн.
Суди попередніх інстанцій установили, що дійшовши таких висновків контролюючий орган посилався на те, що перевіркою встановлено, що ТОВ "Агро-Юг В" занижено податкові зобов`язання з ПДВ за червень 2016 року на суму 3 034 166 грн та завищені у серпні 2016 року на 251 500 грн, у вересні 2016 року на 166 667 грн, у листопаді 2016 року на 49 500 грн (т. 1 а.с. 65), в результаті не проведення нарахування податкових зобов`язань по операціях, що не є господарською діяльністю платника податків та по якій був сформований податковий кредит по першій події - попередній оплаті проведеній ТОВ «Маркет Інвест Плюс» згідно із умовами договору про надання послуг від 15.06.2016 року №15/06-2016-1. Отже, на момент проведення перевірки між позивачем та ТОВ «Маркет Інвест Плюс» не відбулось жодної господарської операції, передбаченої договором від 15.06.2016 року №15/06-2016-1, лише відбулось перерахування авансових платежів.
Сервисы для юристов