ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 813/1777/16
адміністративне провадження № К/9901/113/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Юрченко В.П., Хохуляка В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Личаківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області
на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2017 (судді: Онишкевич Т.В., Попко Я.С., Іщук Л.П
у справі № 813/1777/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лембуд»
до Личаківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В:
30.05.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю «Лембуд» (далі - позивач, ТОВ «Лембуд») звернулося до суду з адміністративним позовом до Личаківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі - відповідач, податковий орган, Личаківська ОДПІ), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.05.2016 № 0000391408, яким було зменшено від`ємне значення суми податку на додану вартість за липень 2015 року на 409405,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач наголосив на протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки господарські відносини між позивачем та його контрагентом мали реальний характер та підтверджені первинними документами бухгалтерського обліку.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14.12.2016 у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що документальне оформлення операцій між позивачем та контрагентом не може свідчити про фактичне існування та реальність господарських правовідносин між ними, оскільки в розглянутих правовідносинах неможливо встановити факт постачання послуг комісії від контрагента позивача, зважаючи на те, що позивачем не подано належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність у контрагента фізичних, технічних та технологічних можливостей для вчинення тих чи інших дій, що ставить під сумнів реальність господарської операцій між позивачем та його контрагентом.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2017 адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 20.05.2016 № 0000391408. Задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд виходив з того, що законодавство України, не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб`єктом господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов`язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальності та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Також апеляційний суд зазначив, що за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його контрагентів, для одержання незаконної податкової вигоди, він не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу, з огляду на принцип індивідуальної відповідальності платника у сфері податкових правовідносин.
Не погоджуючись із судовим рішенням суду апеляційної інстанції, податковий орган звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просив суд скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким залишити в силі судове рішення першої інстанції.
В доводах своєї касаційної скарги скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції порушено і неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору, оскільки до перевірки не було надано документів, оформлених відповідно до вимог чинного законодавства, а саме: акти приймання-передачі товару, товаро-транспортні накладні з відмітками про передачу товару, що, за висновком податкового органу, не дає можливості підтвердити понесені витрати по придбанню ТМЦ. Надані ТОВ «Лембуд» податкові накладні, платіжні доручення, акти здачі-приймання робіт (надання послуг), не підтверджують факт отримання позивачем товарів від ТОВ «Львівенергоком» в липні 2015 року, відтак надані до перевірки документи, не є свідченням реальності господарської операції та містять недостовірні дані щодо змісту господарської операції.
Заперечення на касаційну скаргу від позивача до Суду не надходили, що не є перешкодою для розгляду справи.
У зв`язку з набранням 15.12.2017 чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України згідно з Законом України від 03.10.2017 №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» та початком роботи Верховного Суду касаційна скарга була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Вказана касаційна скарга була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Личаківською ОДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Лембуд» з питань дотримання достовірності відображення в податкових деклараціях по податку на прибуток підприємств за 2015 рік та по податку на додану вартість за липень 2015 року проведених взаєморозрахунків з ТОВ «Львівенергоком», за результатами перевірки складено акт від 29.04.2016 № 77/13-06-14/39780161, у якому зроблено висновок про порушення позивачем п. 186.1 ст. 186, п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту в липні 2015 року на суму 409405 грн.
На підставі вказаного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.05.2016 № 0000391408, яким зменшено від`ємне значення суми податку на додану вартість за липень 2015 року на 409405,00 грн.
Сервисы для юристов