ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 826/16991/13-а
адміністративне провадження № К/9901/37767/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Бившевої Л.І., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2016 (судді: Федотов І.В., Ганечко О.М., Оксененко О.М.
у справі № 826/16991/13-а
за позовом Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк»
до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
Публічне акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк» (далі - позивач, ПАТ «Креді Агріголь Банк») звернулось до суду з позовом до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.05.2013 № 0000284310.
Звертаючись до суду з даним позовом позивач наголосив на протиправності оскаржуваного рішення, оскільки відповідачем не надано жодних даних про використаний метод визначення ціни та не доводить відповідність статистичних даних НБУ одному із визначених кодексом методу. Також зазначено, що відповідачем не прийнято до уваги і не використано інформацію про ціни в операціях між непов`язаними особами у співставних умовах на відповідному ринку, як того вимагає Податковий кодексу України, тоді як позивачем було надано кредити і непов`язаним особам за ставкою, що не відрізняються від ставки за кредитам пов`язаним особам.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2013 у справі № 826/16991/13-а в позові відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2015 змінено мотивувальну частину постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2013, тоді як резолютивну частину залишено без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.05.2015 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.02.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2015 скасовано з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій та направляючи справу на новий розгляд, судом касаційної інстанції вказано на не дослідження судами, з урахуванням посадових обов`язків кожного працівника банку, з яким укладено такі договори, чи уповноважений він здійснювати від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення правових відносин.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.10.2015 (том 2 а.с. 246-251) у задоволенні позову було відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем укладено кредитні договори з фізичними особами, які є пов`язаними з позивачем, а тому висновки податкового органу про порушення останнім вищевказаних вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР та Податкового кодексу України ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2016 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» задоволено, скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.10.2015 та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» задоволено шляхом скасування податкового повідомлення-рішення від 23.05.2013 № 0000284310.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції апеляційний суд зазначив, що перевіривши зміст 35 - ти посадових інструкцій, які надані представником позивача під час апеляційного розгляду справи, з урахуванням посадових обов`язків кожного працівника, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що такі посадові особи як ОСОБА_1 - спеціаліст загального відділу, ОСОБА_2 - провідний інженер відділу інформаційних технологій, ОСОБА_4 - інженер відділу інформаційних технологій, ОСОБА_5 - провідний інженер відділу інформаційних технологій, не відповідають критеріям пов`язаних осіб, визначених п/п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, оскільки з посадових обов`язків зазначених працівників, не вбачається, що така особа уповноважена здійснювати від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення правових відносин.
Також, суд апеляційної інстанції зазначив, що враховуючи відсутність всіх посадових інструкцій працівників банку з якими укладено кредитні договори, неможливо здійснити перевірку посадових обов`язків таких працівників на предмет того, чи уповноважені вони здійснювати від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення правових відносин, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанцій дійшов висновку, що відповідач помилково послався на те, що за умовами всіх кредитних договорів, укладених з пов`язаними особами, визначено процентні ставки на рівні нижче вартості кредитів за даними статистичної звітності банків України.
Відтак, суд апеляційної інстанції, посилаючись на позицією Верховного Суду України в постанові від 05.12.2006 у справі № 21-527во06 зазначив, що беручи до уваги те, що рішення, в якому недійсну частину не можна виокремити, ідентифікувати, є недійсним в цілому.
Не погоджуючись із судовим рішенням апеляційної інстанції відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою,, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2016 та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.10.2015.
В доводах касаційної скарги скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, оскільки банк, в порушення вимог п.п 153.2.5 п. 153. 2 ст. 153 Податкового кодексу України укладав з працівниками кредитні договори за процентною ставкою нижче рівня звичайної ставки відповідно до статистичної інформації Національного банку України.
Сервисы для юристов