ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 754/9761/21
провадження № 61-11081св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - державне підприємство «Державний будівельний центр Міністерства охорони здоров`я України»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Спиридонова Катерина Сергіївна, на заочне рішення Деснянського районного суду міста Києва від 02 листопада 2022 року у складі судді Гринчак О. І. та постанову Київського апеляційного суду від 14 червня 2023 року в складі колегії суддів Шкоріної О. І., Поливач Л. Д., Стрижеуса А. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до державного підприємства «Державний будівельний центр Міністерства охорони здоров`я України» (далі - ДП «Державний будівельний центр МОЗ України») про стягнення заробітної плати.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що наказом (розпорядженням) відповідача від 06 вересня 2016 року № 4/К вона прийнята на роботу з 06 вересня 2016 року на посаду головного бухгалтера за сумісництвом на період до затвердження її на цій посаді уповноваженим органом управління в порядку, встановленому законодавством. Наказом (розпорядженням) від 01 лютого 2017 року № 3/К позивач прийнята на роботу з 02 лютого 2017 року на посаду керівника проектів та програм у сфері будівництва за основним місцем роботи на невизначений строк.
Наказом (розпорядженням) ДП «Державний будівельний центр МОЗ України» від 26 березня 2018 року № 4/К позивач звільнена з посади керівника проектів та програм у сфері будівництва з 14 липня 2017 року за власним бажанням у зв`язку з невиконанням відповідачем законодавства про працю на підставі частини третьої статті 38 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
В день ознайомлення з наказом про звільнення (26 березня 2018 року) ОСОБА_1 повернуто трудову книжку, проте не виплачено заборгованість із заробітної плати. Станом на час звільнення указана заборгованість становила 247 655,95 грн заробітної плати за період вересень 2016 року - липень 2017 року, 17 201,79 грн грошової компенсації за невикористану відпустку, 96 093,46 грн вихідної допомоги, а всього - 360 951,20 грн без урахування обов`язкових платежів.
За зверненням ОСОБА_1 Печерський районний суд міста Києва 30 липня 2017 року видав судовий наказ про стягнення з ДП «Державний будівельний центр МОЗ України» нарахованої, але невиплаченої працівникові суми заробітної плати у розмірі 165 307,65 грн. Проте відповідач не погасив заборгованість зі сплати заробітної плати за період червень 2017 року - липень 2017 року у розмірі 47 362,72 грн, не виплатив грошову компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 17 201,79 грн та вихідну допомогу у розмірі 96 093,46 грн.
ОСОБА_1 просила стягнути з ДП «Державний будівельний центр МОЗ України» 160 657,97 грн, які мали бути виплачені в день звільнення, заборгованість із заробітної плати та середній заробіток за весь час затримки до дня звернення до суду в розмірі 1 614 695,46 грн, виходячи із середньоденної заробітної плати у розмірі 1 642,62 грн та 984 робочі дні, компенсацію втрати доходу у зв`язку з порушенням строків її виплати в сумі 232 211,08 грн за період з вересня 2016 року до травня 2021 року.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
Заочним рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 02 листопада 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнено з ДП «Державний будівельний центр МОЗ України» на користь ОСОБА_1 кошти, які мали бути виплачені у день звільнення у розмірі 160 657,97 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні - 160 657,97 грн, компенсацію втрати доходу у зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати - 232 211,08 грн та судовий збір - 3 928,69 грн.
Стягнено з ДП «Державний будівельний центр МОЗ України» на користь держави судовий збір у розмірі 1 606,58 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач не подав до суду належних та допустимих доказів сплати належних позивачу при звільненні коштів. Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, середньоденна заробітна плата позивача складає 1 642,62 грн, період затримки розрахунку при звільненні позивача складає, 984 робочих дні (з 14 липня 2017 року до 22 червня 2021 року), тому середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні складає 1 616 338,08 грн.
Враховуючи висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц, а також розмір простроченої заборгованості відповідача щодо виплати позивачу всіх належних сум, передбачених на день звільнення, період прострочення, співмірність заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку зі встановленим розміром заборгованості, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність зменшення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні ОСОБА_1 з 1 614 695,46 грн, заявленої позивачем до стягнення, до суми невиплачених позивачу коштів при звільненні, що становить 160 657,97 грн. Крім того, враховуючи, що відповідачем порушено строки виплати заробітної плати позивачу, а саме з вересня 2016 року до дня звернення з даним позовом до суду, суд, перевіривши наданий розрахунок сум компенсації втрати частини заробітку позивача, який доданий до позовної заяви, вважав, що з відповідача слід стягнути на користь позивача 232 211,08 грн компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати.
Постановою Київського апеляційного суду від 14 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Узуновою А. М., залишено без задоволення, заочне рішення Деснянського районного суду міста Києва від 02 листопада 2022 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що відповідач не надав до суду доказів на спростування розрахунку, наведеного позивачем. Суд першої інстанції, врахувавши висновки Великої Палати Верховного Суду, а також розмір простроченої заборгованості відповідача щодо виплати позивачу всіх належних сум, передбачених на день звільнення за період прострочення, співмірність заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку зі встановленим розміром заборгованості, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для зменшення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні ОСОБА_1 .
Сервисы для юристов