Постанова від 19.03.2024 року у справі №240/895/21

ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2024 року

м. Київ

справа № 240/895/21

адміністративне провадження № К/990/17274/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу №240/895/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОВРУЧ СТОУН» до Головного управління ДПС у Житомирській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОВРУЧ СТОУН» на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2022 (головуючий суддя Кузьмишин В.М., судді: Сушко О.О., Ватаманюк Р.В.),

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОВРУЧ СТОУН» звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0014240715 від 21.10.2020; №0014250715 від 21.10.2020.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 31.10.2021 задоволено частково.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2022 рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31.10.2021 скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОВРУЧ СТОУН» звернулось з касаційною скаргою на рішення суду апеляційної інстанції до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 27.06.2023 відкрито касаційне провадження у справі №240/895/21 за касаційною скаргою Товариства.

Ухвалою суду від 18.03.2024 розгляд справи призначено у попередньому судовому засіданні на 19.03.2024.

Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні з урахуванням положень статті 343 КАС України.

Верховний Суд, на підставі встановлених фактичних обставин справи, з`ясував наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Овруч Стоун" звернулося до суду з позовом, у якому просить визнати протиправними та скасувати видані Головним управлінням Державної податкової служби у Житомирській області податкові повідомлення-рішення: №0014240715 від 21.10.2020 на суму 1522834,00грн; №0014250715 від 21.10.2020 на суму 80559,00грн.

Позивач посилається на необґрунтованість висновків Акту перевірки, не погоджується з доводами відповідача щодо відсутності реальності здійснення досліджених господарських операцій, зауважує, що добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагента.

Суд першої інстанції задовольнив позов частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0014240715 від 21.10.2020; податкове повідомлення-рішення №0014250715 від 21.10.2020 про завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в частині суми в розмірі 75683,97грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду справи відповідачами не спростовано, що «Локомотив-Постач», ТОВ «ТБК «Дніпро», ТОВ «Полісся Будінвест» зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та є платниками ПДВ, в свою чергу за результатами здійснення господарських операцій з даними контрагентами позивачем надано до суду копії первинних документів та договори, правомірність яких не спростована податковим органом. Податкове законодавство не ставить право платника на формування витрат у залежність від наявності у контрагентів платника таких документів, як підтвердження наявності трудових та матеріальних ресурсів, для можливості здійснення господарської діяльності, а тому відсутність такої документації саме по собі не може свідчити про вчинення позивачем порушення та позбавляти його права формування відповідних вигод. Крім того, наявними в матеріалах справи первинними документами у повній мірі підтверджується господарська операція з контрагентом ТОВ «Креатив Проект» за якою складено податкові накладні №15 та №16. Водночас, помилка у даті складання вказаних накладних не заважає ідентифікувати здійснені операції, їх зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, а отже податкові накладні №15 та №16 від 22.02.2019 є підставою для віднесення ТОВ «Овруч Стоун» суми ПДВ, зазначеної у вказаних податкових накладних, до податкового кредиту за лютий 2019 року.

У частині відмови у задоволенні позову, суд мотивував рішення тим, що ТОВ «Овруч Стоун» в квітні 2020 року вдруге віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 4875,03грн, яка вже віднесена до складу податкового кредиту в березні 2020 року, в момент виникнення першої події, а саме перерахування попередньої оплати. Позивачем під час розгляду справи, вказане завищення суми податкового кредити у розмірі 4875,03грн по контрагенту ТОВ «Ельпласт-Львів» не заперечувалось.

Апеляційний суд рішення суду першої інстанції скасував, ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні позову. Суд апеляційної інстанції встановив, що у ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, трудових ресурсів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг). Судом указано, що неможливо встановити кінцевого виконавця послуг та виробника товарів, а також дослідити ланцюги постачання по постачальникам, у зв`язку з чим відповідач обґрунтовано прийшов до висновку щодо нереальності придбання ідентифікованих товарів та послуг, введення в обіг яких (первинний продаж) не підтверджується фактом (законним джерелом) реального походження цих товарів та послуг (відсутнє дійсне формування активу) у попередніх ланках ланцюга його продажу.

Товариство з рішенням суду апеляційної інстанції не погодилося, звернулося з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Підставою касаційного оскарження позивач визначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, тобто, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач посилається на те, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права і порушено норми процесуального права. Позивач зазначає, що відсутність у контрагентів матеріальних і трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарських операцій, фактично здійснена операція характеризується тим, що призводить до настання реальних змін майнового стану платника податків, а первинні документи підтверджують її здійснення. Як зауважує позивач, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами. Позивач указує, що суд апеляційної інстанції не дослідив подані Товариством первинні документи та не надав їм належної оцінки, не врахував, що контролюючим органом не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені первинними документами, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення.

Відповідач скористався правом заперечити проти доводів і вимог касаційної скарги. У відзиві податковий орган не погоджується з твердженням позивача про неврахування висновків Верховного Суду, відповідач звертає увагу, що Суд висновується у конкретній справі, з огляду на докази та обґрунтування. Враховуючи зазначене, відповідач просить залишити касаційну скаргу Товариства без задоволення.

Також, на адресу суду надійшла заява позивача про зупинення дії постанови суду апеляційної інстанції у цій справі до закінчення її перегляду у касаційному порядку.