ПОСТАНОВА
Іменем України
18 квітня 2024 року
Київ
справа №240/27062/22
адміністративне провадження №К/990/34321/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу № 240/27062/22 за позовом Дочірнього підприємства «Коростишівський лісгосп АПК» Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Житомироблагроліс» Житомирської обласної ради до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року (суддя - Шуляк Л. А.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року (головуючий суддя - Залімський І. Г., судді: Сушко О. О., Мацький Є. М.),
ВСТАНОВИВ:
Дочірнє підприємство «Коростишівський лісгосп АПК» Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Житомироблагроліс» Житомирської обласної ради (далі - позивач, ДП «Коростишівський лісгосп АПК») звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби (далі - відповідач, ГУ ДПС), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28 червня 2022 року №00030321807.
На обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що відповідно до абзацу першого пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі - ПК України) не застосовуються штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину. Однак, відповідач під час розрахунку штрафних санкцій включив також період, починаючи з 01 березня 2020 року і по день фактичної реєстрації податкових накладних, у зв`язку з чим спірне рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню. Окрім того позивач звернув увагу на те, що в акті перевірки та оскаржуваному рішенні ГУ ДПС неправильно вказало найменування підприємства.
Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 28 лютого 2023 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року, позов задовольнив повністю, здійснив розподіл судових витрат.
Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили такі обставини.
ГУ ДПС провело камеральну перевірку своєчасності реєстрації Дочірнім підприємством «Коростишівський лісгосп АПК» Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Житомироблагроліс» Житомирської обласної ради в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкових накладних за звітні періоди липень-грудень 2019 року, січень-лютий 2020 року, якою встановлено порушення вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України, а саме: несвоєчасно зареєстровано податкові накладні в ЄРПН на загальну суму ПДВ 2137242,80 грн.
На підставі висновків акта перевірки ГУ ДПС прийняло податкове повідомлення-рішення від 28 червня 2022 року №00030321807, яким до позивача застосовано штрафні санкції на загальну суму 1068457,97 грн за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій врахували висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 10 грудня 2021 року у справі № 420/10367/20, з питання застосування абзацу першого пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, відповідно до якого відсутні підстави для застосування до позивача штрафних санкцій за порушення строку реєстрації податкових накладних починаючи з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, проте, за період до 01 березня 2020 року такі штрафні санкції підлягають застосуванню. Суди, встановивши з наданого ГУ ДПС розрахунку штрафу, врахування періоду після 01 березня 2020 року, дійшли висновку про незаконність податкового повідомлення-рішення в цілому.
Такий висновок суди обґрунтували також тим, що правильне визначення кількості днів затримки реєстрації податкових накладних безпосередньо впливає на визначення правильного розміру штрафної санкції за таке порушення, а тому неврахування контролюючим органом під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення положень пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, призвело до неправильного визначення розміру штрафу, що є підставою для визнання протиправним та скасування цього рішення.
Суди зазначили, що такий висновок узгоджується із практикою Верховного Суду, викладеною зокрема у постановах від 06 лютого 2018 року у справі № 826/15139/16, від 17 квітня 2018 року у справі № 2а-10031/12/2670, відповідно до якої податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню не через відсутність у платника податкового обов`язку, а через неправильно здійснений відповідачем розрахунок суми податкового зобов`язання.
Щодо неправильного зазначення у оспорюваному податковому повідомленні-рішенні назви платника податку, суд першої інстанції врахував, що за усталеною практикою Верховного Суду порушення процедури прийняття рішення суб`єкта владних повноважень може бути підставою для скасування такого рішення лише якщо таке порушення вплинуло або могло вплинути на правильність оскаржуваного рішення (постанови Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справі №813/1790/18, від 22 травня 2020 року у справі №825/2328/16, від 13 жовтня 2020 року у справі №815/2503/16, від 17 лютого 2021 року у справі №804/1190/18, від 16 грудня 2021 року у справі №640/11468/20). Суд першої інстанції зазначив, що із оспорюваного рішення вбачається, що код ЄДРПОУ, адреса платника податків зазначені правильно, а тому вказаний недолік суд визнав опискою, яка не впливає на встановлене порушення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою апеляційного суду, ГУ ДПС подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення ними норм процесуального права, просить судові рішення скасувати і ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що на момент прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення був чинним підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, абзацом сімнадцятим якого визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з ПК України, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПК України [вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору)], що звільняють від фінансової відповідальності.
У цій же нормі встановлено, що вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
Отже, на переконання скаржника, на момент прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 28 червня 2022 року пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних санкцій за порушення термінів нарахування, декларування та сплати податків і зборів на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОУІО-19) не застосовується з 27 травня 2022 року і на весь період дії воєнного стану.
ГУ ДПС вважає, що суди помилково врахували висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 10 грудня 2021 року у справі №420/10367/20, оскільки правовідносини у такій справі не є подібними до правовідносин у справі, у якій подано касаційну скаргу. Так, постанова Верховного Суду ухвалена у 2021 році, тобто в період дії інших норм чинного законодавства і до набрання чинності підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.
Більш того, згідно з пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України штрафні санкції не застосовуються за правопорушення, вчинені після 01 березня 2020 року в той час як у цій справі Актом перевірки зафіксовано порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, допущені позивачем задовго до цієї дати.
Як на порушення судами норм процесуального права ГУ ДПС посилається на те, що суди не врахували висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 06 травня 2022 року у справі № 826/14188/16, відповідно до якого наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення суб`єкта владних повноважень (зокрема, щодо помилкового розрахунку суми податкового зобов`язання) вимогам чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства є визнання такого акта частково протиправним, якщо цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та якщо без неї оскаржуваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення.
Отже, зазначаючи, що за висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 10 грудня 2021 року у справі №420/10367/20, до 01 березня 2020 року штрафні санкції до позивача мають бути застосовані, суди попередніх інстанцій не витребували від ГУ ДПС розрахунок штрафних санкцій за період до цієї дати, що призвело до помилкового скасування податкового повідомлення-рішення в цілому, а не в частині.
Сервисы для юристов