ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 120/11680/23
адміністративне провадження № К/990/3654/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №120/11680/23 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Стрижавська виправна колонія (№81)» про визнання бездіяльності протиправною, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2023 року (головуючий суддя Поліщук І.М.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2024 року (суддя-доповідач Кузьмишин В.М., судді - Сапальова Т.В., Сушко О.О.),
УСТАНОВИВ:
І. Обставини справи
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність адміністрації Державної установи «Стрижавська виправна колонія №81» по невчиненню дій щодо негайного звільнення 08 травня 2022 року ОСОБА_1 з-під варти, по закінченню дії ухвали судової колегії суддів Слов`янського міськрайонного суду від 10 березня 2022 року про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який закінчився 08 травня 2022 року.
2. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2023 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2024 року, у відкритті провадження у справі відмовлено.
3. Так, суди попередніх інстанцій установили, що у провадженні Слов`янського міськрайонного суду перебуває кримінальне провадження №1202050510002060 від 06 грудня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_1 за частиною другою статті 15, пунктом 13 частини другої статті 115 КК України.
4. Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду від 10 березня 2022 року продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 до 08 травня 2022 року включно.
5. При цьому, звертаючись до суду з даним позовом, представник позивача зазначав, що не дивлячись на закінчення строку дії ухвали Слов`янського міськрайонного суду від 10 березня 2022 року, позивач досі перебуває під вартою.
6. Відповідні обставини, на переконання представника позивача, указують на протиправну бездіяльність Державної установи «Стрижавська виправна колонія №81», яка полягає у не вчиненні дій щодо негайного звільнення позивача з під-варти.
7. Водночас, суди попередніх інстанцій констатували, що правовідносини з приводу розгляду судом справ про захист прав особи, котра тримається під вартою, унормовані виключно статтею 206 Кримінального процесуального кодексу України.
8. У силу положень частини дев`ятої статті 539 КПК України у порядку адміністративного судочинства підлягають захисту права та інтереси осіб, котрі відбувають покарання.
9. Зазначили, що у спірних правовідносинах позивач діє у статусі особи під вартою, а не засудженого, а тому не має публічних прав та публічних інтересів, захист яких повинен відбуватись у порядку адміністративного судочинства, оскільки захист усіх прав і інтересів осіб під вартою у відносинах з установою ув`язнення відбувається у порядку кримінального судочинства згідно з статті 206 КПК України та приписами Закону України «Про попереднє ув`язнення».
10. З урахуванням викладеного, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що цей спір не є публічно-правовим, не може розглядатися за правилами адміністративного судочинства, тому наявні підстави для відмови у відкритті провадження за пунктом 1 частини першої статті 170 КАС України.
ІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
11. Не погоджуючись із такими судовими рішеннями ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою.
12. Обґрунтовуючи необхідність скасування оскаржуваних судових рішень позивач зазначив, що підставою для звернення позивача до суду стало те, що у період з 08 травня 2022 року по 28 червня 2022 року ОСОБА_1 утримувався відповідачем під вартою без відповідної ухвали суду або постанови прокурора на його тримання його під вартою, тобто без будь-якого документу визначеного у статті 3 Закону України «Про попереднє ув`язнення» для перебування під вартою.
13. Предметом позову є протиправна бездіяльність відповідача з приводу невиконання ним покладених на нього законом функцій.
14. Оскільки у період з 08 травня 2022 року по 28 червня 2022 року адміністрація Державної установи «Стрижавська виправна колонія №81» не мала імперативно визначених статтею 3 Закону України «Про попереднє ув`язнення» документів для тримання ОСОБА_1 під вартою, то вважаючи таку бездіяльність відповідача щодо невиконання припису частини третьої статті 20 Закону України «Про попереднє ув`язнення», протиправною, позивач і звернувся до суду з відповідним позовом.
15. Зазначає, що судами попередніх інстанцій не ураховано, що саме на відповідача згідно з Інструкцією про роботу відділів (груп, секторів, старших інспекторів) контролю за виконанням судових рішень установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, зареєстрованою Міністерством юстиції України 14 червня 2012 року за №957/21269, покладено контроль за строками тримання та звільнення ув`язнених.
Сервисы для юристов