ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2024 року
м. Київ
справа № 808/932/16
адміністративне провадження № К/9901/31269/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Бившевої Л.І., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12.05.2016 (суддя Семененко М.О.)
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2016 (судді: Богданенко І.Ю., Уханенко С.А., Дадим Ю.М.)
у справі № 808/932/16
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного
управління ДФС у Запорізькій області
про визнання протиправною та скасування вимоги,-
В С Т А Н О В И В:
У березні 2016 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач, ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя, податковий/контролюючий орган), в якому просив суд визнати протиправним та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 03.03.2016 № Ф-0004201702, якою визначено суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 35924,90 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність вимоги, оскільки вона ґрунтується виключно на висновках контролюючого органу про відсутність реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ФГ «Золоте руно 2013». Разом з тим, позивач зазначив, що господарські операції з даним контрагентом належним чином оформлені, поставлений товар - соняшник, фактично отриманий та використаний в господарській діяльності позивача для виготовлення соняшникової олії, у зв`язку з чим вважає, що витрати на придбання такого товару правомірно віднесені до складу валових витрат відповідного періоду. Зазначає, що висновок контролюючого органу про нереальність господарських операцій між позивачем та ФГ «Золоте руно 2013» базується на висновках за результатами аналізу господарської діяльності ФГ «Золоте руно 2013», а не позивача, а відтак є припущенням податкового органу про нереальність такої господарської операції.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12.05.2016, залишеною без змін ухвалою. Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2016, позов задоволено та визнано протиправною та скасовано вимогу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0004201702 від 03.03.2016.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій позивача з ФГ «Золоте руно 2013» у квітні та травні 2014 року ґрунтуються лише на припущеннях та спростовуються наданими до матеріалів справи письмовими доказами та поясненнями допитаних в судовому засіданні свідків, у зв`язку з чим позивачем правомірно сформовано валові витрати за 2014 рік з урахуванням господарських операцій з ФГ «Золоте руно 2013» та обраховано та сплачено єдиний внесок з урахуванням даних сум.
Не погоджуючись із судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області звернулася до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В доводах касаційної скарги скаржник, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки, при цьому зазначивши, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права та порушено принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного вирішення спору.
Заперечення на касаційну скаргу від позивача до Суду не надходили, що не є перешкодою для розгляду справи.
У зв`язку з набранням 15.12.2017 чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України згідно з Законом України від 03.10.2017 №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» та початком роботи Верховного Суду касаційна скарга була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Вказана касаційна скарга була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Сервисы для юристов