Постанова від 10.04.2024 року у справі №826/6714/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 826/6714/17

касаційне провадження № К/9901/67740/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Юрченко В.П., Ханової Р.Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Штраус Україна" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.06.2018 (головуючий суддя - Огурцов О.П., судді - Арсірій Р.О., Кузьменко В.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2018 (головуючий суддя - Троян Н.М., судді - Бужак Н.П., Костюк Л.О.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Штраус Україна" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, -

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Штраус Україна" (далі - позивач, платник, Товариство) звернулось до суду з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач, ДФС України, контролюючий орган), в якому просили визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію ДФС України від 31.02.2017 №672616199-99-15-03-02-15.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач послався на те, що надана контролюючим органом податкова консультація не відповідає вимогам податкового законодавства, порушує права та законні інтереси позивача, відтак підлягає скасуванню. Позивач вважає, що у випадку повернення за рішенням суду платнику податків сум податку на додану вартість, надмірно сплачених на підставі митної декларації, зміни до неї, так само як і внесення змін до податкового кредиту платника податків, можуть бути оформлені виключено аркушем коригування до митної декларації. Також позивач посилався на те, що бухгалтерська довідка може бути документальною підставою для збільшення податкового кредиту без отримання податкової накладної виключно у випадку, прямо передбаченому пункту 36 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 14.06.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2018, у задоволені позову відмовив.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили з того, що відповідач, виклавши у податковій консультації висновок щодо документів, на підставі яких проводиться внесення змін до податкового кредиту платника податків у випадку повернення такому платнику сум податку на додану вартість, надміру сплачених на підставі митної декларації, на підставі відповідного рішення суду та надавши роз`яснення з урахуванням всіх фактичних обставин, зазначених позивачем у зверненні, на підставі якого документу позивач може відобразити у податковому обліку повернуті йому митним органом на рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми податку на додану вартість, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством України.

Позивач, не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Скаржник доводить, що надана контролюючим органом податкова консультація не відповідає вимогам податкового законодавства, порушує права та законні інтереси позивача, відтак підлягає скасуванню.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 14.12.2018 відкрив провадження за касаційною скаргою позивача та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість судових рішень, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 09.04.2024 призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 10.04.2024.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи позивача та дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій установлено, що Товариство звернулось до ДФС України з листом від 20.02.2017 за вих. № 31 щодо надання податкової консультації, в якому просив надати податкову консультацію з наступного питання: «Чи є аркуш коригування до митної декларації єдиним законодавчо передбаченим документом на підставі якого проводиться внесення змін до податкового кредиту платника податків у випадку повернення такому платнику сум податку на додану вартість, надміру сплачених на підставі митної декларації?».

Вказане звернення позивача ґрунтувалось на тому, що у 2013 році Товариство звернулось до Київської міської митниці ДФС (далі - митний орган) із заявами щодо привернення надміру сплачених при проведенні митного оформлення імпортованих товарів. Дані заяви подавались у відповідності до Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами», затвердженого наказом Державної митної служби від 20.07.2017 №618 (далі - Порядок № 618).

За результатами судового оскарження дій відповідача щодо відмови у поверненні надміру сплаченого податку на додану вартість, суми податку на додану вартість були повернуті на рахунок Товариства в системі електронного адміністрування податку на додану вартість зі сплати податку на додану вартість, однак митним органом не було вчинено дій, визначених пунктом 3 Порядку оформлення аркуша коригування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.11.2012 №1145.

ДФС України за результати розгляду звернення позивача надано податкову консультацію від 31.03.2017 №672616199-99-15-03-02-15, в якій зазначено наступне:

«У випадку, коли після митного оформлення товарів, поміщених у митний режим імпорту, змінюється величина митної вартості цих товарів (зменшення митної вартості за рішенням суду або контролюючим органом прийнято рішення про коригування (зменшення) заявленої митної вартості товарів), коригування податкового кредиту, що проводиться у зв`язку зі зміною митної вартості товарів, на дату набуття рішення суду законної сили або на дату прийняття відповідного рішення, відображаються на підставі аркуша коригування до митної декларації у рядку 11.1 чи 11.2 (в залежності від ставки) декларації зі знаком «мінус».

Відповідно до вимог Порядку №618, здійснюється на підставі оформлених додаткової митної декларації або аркуша коригування.

Оскільки відповідно до рішення суду суми податку на додану вартість, що обліковувались на рахунках митного органу як надмірно сплачені до бюджету, повернуті платнику на рахунок в системі електронного адміністрування, проте для внесення змін до митних декларацій не була оформлена додаткова митна декларація або аркуш коригування, то внесення змін до податкового кредиту слід здійснити на дату повернення коштів шляхом складення бухгалтерської довідки».

Не погоджуючись із вказаною консультацією контролюючого органу, вважаючи порушенням своїх прав з боку відповідача та з метою їх відновлення позивач звернувся за захистом до суду.