ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 593/1176/21
провадження № 61-13532 св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Комунальне некомерційне підприємство «Бережанський обласний дитячий гастроентерологічний санаторій» Тернопільської обласної ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат
Молень Ірина Йосифівна, на рішення Бережанського районного суду Тернопільської області в складі судді Данилів О. М. від 30 березня 2023 року та постанову Тернопільського апеляційного суду в складі колегії суддів: Хоми М. В., Костів О. З., Храпак Н. М. від 07 серпня 2023 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Бережанський обласний дитячий гастроентерологічний санаторій» Тернопільської обласної ради (далі - КНП «Бережанський ОДГС») про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що у 2010 році вступила в трудові правовідносини з відповідачем, у 2012 році її переведено на посаду сестри медичної палатної.
Наказом голови ліквідаційної комісії КНП «Бережанський ОДГС» Лужної Н. М.
від 19 грудня 2019 року № 86-к (далі - наказ № 86-к) працівників, включно з позивачем, 28 грудня 2019 року звільнено з роботи.
Відповідач не взаємодіяв із громадськістю і трудовим колективом при вирішенні питання про ліквідацію, не проводив консультацій з профспілковим органом, а також не повідомив працівників про наступне вивільнення у передбачені законодавством строки.
Оскільки підставою звільнення працівників слугувало рішення Тернопільської обласної ради від 17 вересня 2019 року № 1430 «Про ліквідацію окремих закладів охорони здоров`я - об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області та перейменування Тернопільського обласного центру комплексної реабілітації осіб з інвалідністю» (далі - рішення № 1430), згодом скасоване постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2021 року у справі № 500/320/20, вважає своє звільнення незаконним. Зазначає, що з моменту ухвалення постанови відповідач не вчинив жодних заходів щодо поновлення її на роботі. Вказує, що припинивши діяльність КНП «Бережанський ОДГС», відповідач порушив конституційне право громадян на охорону здоров`я.
За цих обставин просила суд визнати незаконним та скасувати наказ
№ 86-к у частині звільнення ОСОБА_1 ; поновити її на посаді сестри медичної палатної; вирішити питання про стягнення судових витрат.
Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень
Рішенням Бережанського районного суду Тернопільської області
від 30 березня 2023 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Суд зауважив, що після скасування рішення щодо припинення юридичної особи та відновлення роботи санаторію позивач мала законне право бути поновленою на посаді, яку раніше обіймала.
Оцінюючи доводи відповідача про необхідність застосування строків позовної давності та клопотання щодо поновлення строку, заявлене позивачем, суд керувався положеннями статті 233 КЗпП України, яка передбачає місячний строк для звернення до суду із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення. Порушення цього строку без поважних причин є самостійною підставою для відмови у позові.
Обґрунтовуючи свою позицію, суд зазначив, що Кодекс законів про працю України не регламентує переліку підстав для поновлення строку, тому прерогатива оцінки поважності конкретних обставин пропуску строку залишена законодавцем на розсуд суду. Перешкоди для своєчасної реалізації права на оскарження рішення роботодавця про звільнення мають бути об`єктивними, непереборними та підкріпленими належними та допустимими доказами.
Суд дослідив клопотання представника позивача про поновлення пропущеного строку, однак визнав безпідставними доводи про відсутність у Лужної Н. М. права представляти відповідача за відсутності в матеріалах справи належних та достатніх доказів цієї обставини, зокрема, наголосив, що стаття 233 КЗпП України надає суду можливість застосовувати наслідки пропуску процесуальних строків незалежно від заяви сторін.
Сервисы для юристов