ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 березня 2024 року
м. Київ
cправа № 914/2253/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича
на рішення Господарського суду Львівської області від 02.10.2023
та постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.12.2023
у справі
за позовом Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича
до Львівської обласної прокуратури,
про стягнення моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
1. 24.07.2023 до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича до Львівської обласної прокуратури про стягнення моральної шкоди у розмірі 1 000 000,00 грн. Позовна заява обґрунтована тим, що дії посадових осіб Львівської обласної прокуратури при розгляді заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 05.05.2020 вих. №39 є незаконними.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
2. Рішенням Господарського суду Львівської області від 02.10.2023 у справі №914/2253/23, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 відмовлено у задоволенні позову.
3. Судові рішення обґрунтовані тим, що позивач не довів, у чому саме полягали неправомірні дії працівників прокуратури, та яким чином ці неправомірні дії принизили його ділову репутацію, як юридичної особи, в чому саме полягала неможливість його активної підприємницької діяльності як юридичної особи та який зв`язок такої неможливості пов`язаний з діями прокуратури. Також позивач не вказав, у чому саме полягала його громадська діяльність як юридичної особи, та яким чином вона змінилася (в сторону погіршення) у зв`язку із неправомірними, на його думку, діями прокуратури. Позивач також не обґрунтував розмір заявленої моральної шкоди. Зокрема, не зазначив, із чого саме виходив при визначенні суми в 1 000 000,00 грн.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
4. До Верховного Суду від Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича (далі в тексті - Скаржник) надійшла касаційна скарга, у якій скаржник просить суд скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 02.10.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 у справі №914/2253/23 та прийняти нове рішення, яким позов задовільнити повністю.
5. В обґрунтування підстав для задоволення касаційної скарги Скаржник наводить наступні доводи:
5.1. Висновок Верховного Суду щодо застосування статей 8, 40, 55, 56, 64, 129, 129-1, 151-2 Конституції України, статей 23, 1167, 1176 Цивільного Кодексу України, статей 2, 11, 13, 74, 75, 77, 236 ГПК України у подібних правовідносинах відсутній.
5.2. У зв`язку з порушенням прав гарантованих статтями 40, 56 Конституції України необхідне формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування статей 8, 40, 55, 56, 64, 129, 129-1, 151-2 Конституції України, статей 23, 1167, 1176 Цивільного Кодексу України, статей 2, 11, 13, 74, 75, 77, 236 ГПК України у цих правовідносинах для правильного вирішення справи.
5.3. На підставі статей 8, 40, 55, 56 Конституції України суди попередніх інстанцій зобов`язані були захистити його права гарантовані ст.56 Конституції України і задовольнити позов фермерського господарства тому, що позивачем були надані докази вини та незаконності дій Львівської обласної прокуратури при розгляді заяви про злочин, які не спростовані в судовому рішенні або суди попередніх інстанцій зобов`язані були на підставі статті 40 Конституції України вказати в судовому рішенні, що шкоду фермерському господарству завдано не з вини відповідача, що права не порушувались і не порушуються, проте суди не зробили, в результаті чого порушені права скаржника гарантовані ст.56 Конституції України.
Відзиви
6. Від Львівської обласної прокуратури надійшов відзив на касаційну скаргу у якому наводяться заперечення проти її задоволення.
Розгляд касаційної скарги Верховним Судом
7. Верховний Суд, перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, та про залишення оскаржуваних судових рішень без змін, виходячи з наступного.
8. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Сервисы для юристов