ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 2а-4409/11/2070
адміністративне провадження № К/9901/38008/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів -Юрченко В.П., Хохуляка В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2016 (суддя: Зінченко А.В.)
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2017 (судді: Подобайло З.Г., Тацій Л.В., Григоров А.М.)
у справі № 2а-4409/11/2070
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2010 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Харківській області, податковий/контролюючий орган), в якому просив суд:
1) визнати незаконними дії працівників ДПІ у Московському районі м. Харкова по проведенню невиїзної документальної перевірки позивача та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова від 02.06.2010 № 0045511701/0;
2) визнати незаконними дії працівників ДПІ у Московському районі м. Харкова по складанню Акту від 20.04.2010 року № 2048/1701/ 3118707219;
3) скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.06.2010 № 0045511701/0, яким визначено до сплати ОСОБА_1 суму у розмірі 14881951,20 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення є неправомірним, необґрунтованим, безпідставним через відсутність доказів порушення позивачем податкового законодавства.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2011, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.10.2014 скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2011 в частині відмови в задоволенні позову про скасування податкового повідомлення - рішення № 0045511701/0 від 02.06.2010 з направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.
Скасовуючи судові рішення судів попередніх інстанцій в частині та направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції Вищий адміністративний суд України зазначив, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи, всупереч правилам оцінки доказів, встановленим приписами статті 86 КАС України, не надано правової оцінки поданим позивачем квитанціям до прибуткових касових ордерів, які на переконання ОСОБА_1 , згідно з главою 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, підтверджують повернення ним зворотної безвідсоткової фінансової допомоги юридичним особам, довідкам, складеним ПП «ПП «Енергоресурс», ПП «ПФ «ВТБ», ПП «ТК «Квота» та ПП «ПФ «Т.О.Я», відповідно до яких заборгованість за договорами про надання зворотної безвідсоткової фінансової допомоги погашена позивачем в повному обсязі.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2017 позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що факт повернення позивачем зворотної безвідсоткової допомоги ПП «ПП «Енергоресурс», ПП «ПФ «ВТБ», ПП «ТК «Квота» та ПП «ПФ «Т.О.Я.», підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями до прибуткових касових ордерів, та довідками, складеними ПП «ПП «Енергоресурс», ПП «ПФ «ВТБ», ПП «ТК «Квота» та ПП «ПФ «Т.О.Я.», відповідно до яких заборгованість за договорами про надання зворотної безвідсоткової фінансової допомоги погашена позивачем в повному обсязі. Також суди зазначили, що із матеріалів справи вбачається, що при проведенні судової економічної експертизи, за наслідками якої 26.04.2012 складено висновок № 6627, у розпорядженні експерта Хомутенка О.В. перебували нотаріально завірені копії квитанцій до прибуткових касових ордерів, довідки про відсутність заборгованості, акти звіряння, відповідно до яких ОСОБА_1 повернено фінансову допомогу, а відтак, на думку експерта, вважати вказану зворотну безвідсоткову фінансову допомогу доходом останнього безпідставно та неправомірно, а отже, ОСОБА_1 не зобов`язаний відповідно до законодавства здійснити сплату податку з доходів фізичних осіб з суми отриманої ним фінансової допомоги, яку він фактично у подальшому повернув.
Відтак суди дійшли висновку, що у позивача не виникло обов`язку включення доходу, отриманого у вигляді безвідсоткової фінансової допомоги в розмірі 99213008,00 грн. до складу загального річного оподатковуваного доходу, оскільки така допомога була повернута позивачем позичальникам.
Не погоджуючись із судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції податковий орган звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.
Сервисы для юристов