ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 380/7720/23
адміністративне провадження № К/990/41121/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Соколова В.М., Єресько Л.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Дяченко Марини Ігорівни на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 липня 2023 року (суддя: Кравців О.Р.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2023 року (судді: Кузьмич М.С., Матковська З.М., Улицький В.З.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної міграційної служби у Львівській області (далі - відповідач, ГУ ДМС у Львівській області), у якому просив:
визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДМС у Львівській області № 46011500060971 від 10 лютого 2023 року про скасування посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_1 виданої громадянину Російської Федерації ОСОБА_2 .
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в листопаді 2019 року він отримав дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, який став підставою для отримання ним посвідки на тимчасове проживання в Україні. У зв`язку з цим, він разом з дружиною ОСОБА_3 та сином ОСОБА_4 переїхали з м. Іжевська (Російська Федерація) в Україну. Зауважив, що упродовж перебування на території України жодних листів від ГУ ДМС у Львівській області та Служби безпеки України щодо порушення правил перебування в Україні та/або правил міграційної служби він не отримував. Позивач наголосив, що ніколи не порушував громадський порядок, не створював загрозу для громадян України, загрозу національній безпеці України. Підкреслив, що скасовуючи посвідку на підставі підпункту 4 пункту 63 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 322, відповідач жодним чином не обґрунтував та не надав доказів того, що при оформленні посвідки позивач створював небезпеку для здоров`я громадян України, не пояснив, що це за небезпека та в чому саме вона полягає.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06 липня 2023 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2023 року, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідно до підпункту 4 пункту 63 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 322, посвідка скасовується якщо з`ясовується, що дії іноземця або особи без громадянства загрожують національній безпеці, громадському порядку, здоров`ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні.
Встановивши, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення став лист Управління СБУ у Львівській області (вх. № 2301/1/4601-23), відповідно до якого дії позивача можуть загрожувати національній безпеці, громадському порядку, здоров`ю, захисту прав та законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні, та зваживши на те, що посвідка була видана позивачу без погодження Управління СБУ у Львівській області, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що вона скасована правомірно.
Поряд з цим, суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідач не наділений повноваженнями щодо роз`яснення або тлумачення висновків чи тверджень Служби безпеки України, а також не наділений повноваженнями вчиняти будь-які дії, що входять до компетенції розвідувальних органів, державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями тощо.
Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвоката Дяченко Марини Ігорівни, покликаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Касаційну скаргу подано з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваних рішень не врахували правового висновку, викладеного в постановах Верховного Суду від 02 грудня 2021 року у справі № 120/1859/19-а, від 14 квітня 2020 року у справі № 480/296/19, від 18 квітня 2018 року у справі № 820/2262/17 про те, що подання спеціально уповноваженого органу не містить ознак управлінського рішення з регулюючим впливом на права чи законні інтереси інших суб`єктів права, у зв`язку з чим не може бути самостійним предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства на відміну від рішення органу ДМС, та відповідно те, що обґрунтованість такого подання має перевірятися органом ДМС, який на підставі цього подання приймає рішення, яке у свою чергу повинно відповідати критеріям, наведеним у частині другій статті 2 КАС України, на відповідність яких його і має перевірити адміністративний суд.
Скаржник вказує, що при прийнятті спірного рішення ГУ ДМС у Львівській області та під час судового розгляду справи суди попередніх інстанцій не досліджували факт вчинення або можливості вчинення позивачем конкретних протиправних дій на шкоду державній безпеці України та громадського порядку в Україні. Водночас скаржник наголошує, що позивач не вчиняв дій, які можливо було б віднести до визначених підпунктом 4 пункту 63 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 322, підстав для скасування посвідки.
Скаржник зауважує, що ця справа становить для нього виняткове значення, оскільки у разі видворення за межі України він буде розлучений зі своєю родиною. Крім того, скаржник вказує, що після повномасштабного вторгнення російської федерації, позивач займається волонтерською діяльністю, з огляду на що існує загроза притягнення його країною агресора до кримінальної відповідальності.
Позиція інших учасників справи
Від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому він просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15 січня 2024 року (судді: Загороднюк А.Г., Соколов В.М., Єресько Л.О.) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Дяченко Марини Ігорівни на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 липня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2023 року у справі №380/7720/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення.
Сервисы для юристов