ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 164/1605/21
провадження № 61-2576св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Маневицький ліцей № 2 Маневицької селищної ради Волинської області, відділ освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради Волинської області, Маневицька селищна рада Волинської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Волинського апеляційного суду у складі колегії суддів: Осіпука В. В., Матвійчук Л. В., Федонюк С. Ю., від 23 січня 2024 року і виходив з наступного.
Основний зміст позовних вимог
1. У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Маневицького ліцею № 2 Маневицької селищної ради Волинської області, відділу освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради Волинської області, Маневицької селищної ради Волинської області про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення середньомісячного заробітку.
2. Свої вимоги позивач мотивував тим, що він працює вчителем музичного мистецтва Маневицького ліцею № 2 Маневицької селищної ради Волинської області. 05 листопада 2021 року відповідачем-роботодавцем на підставі статті 46 Кодексу законів про працю України було видано наказ
№ 130-к/тр про відсторонення його від роботи з 08 листопада 2021 року на час відсутності щеплення проти COVID-19 без збереження заробітної плати.
3. Відстороненню від роботи передували неодноразові усні попередження з боку адміністрації ліцею про необхідність вакцинування проти коронавірусної інфекції, які позивач вважав примусом та тиском зі сторони навчального закладу.
4. Вважаючи, що примусове проведення вакцинації проти гострої респіраторної хвороби, спричиненої короновірусом, суперечить чинному законодавству України, а відсторонення від роботи без збереження заробітної плати порушує його права на працю, ОСОБА_1 , уточнивши позовні вимоги, просив суд визнати незаконним та скасувати наказ № 130-к/тр від 05 листопада 2021 року, виданий директором Маневицького ліцею № 2 Маневицької селищної ради Волинської області про відсторонення його від роботи, поновити його у виконанні трудових обов?язків і допустити до роботи, а також стягнути з відповідачів середньомісячний заробіток за час відсторонення від роботи, а також понесені судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
5. Рішенням Маневицького районного суду Волинської області у складі судді Невара О. В. від 09 листопада 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
6. Визнано незаконним та скасовано наказ директора Маневицького ліцею № 2 Маневицької селищної ради Волинської області № 130-к/тр від 05 листопада 2021 року «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 ». Стягнуто з Маневицького ліцею № 2 Маневицької селищної ради Волинської області на користь ОСОБА_1 78 537, 60 грн середнього заробітку за час відсторонення від роботи та вимушеного прогулу
з 08 листопада 2021 року до 28 лютого 2022 року. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення середньомісячного заробітку відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Рішення в частині стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць допущено до негайного виконання.
7. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відсторонення позивача від роботи проведено з порушенням норм чинного законодавства та трудових прав працівника. Відповідач не надав доказів на підтвердження того, що при відстороненні позивача від роботи у зв`язку з відсутністю у нього щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19 було дотримано вимоги статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» в частині отримання письмового підтвердження лікаря про відмову від обов`язкового профілактичного щеплення чи акта, складеного в присутності свідків, а також вимог частини другої статті 27 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» щодо недопуску позивача до роботи саме на підставі подання відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби.
8. Районний суд виходив також з того, що застосування до позивача такого заходу як відсторонення від роботи не передбачало жодної індивідуальної оцінки виконуваних ним трудових обов`язків, зокрема об`єктивної необхідності під час їхнього виконання особисто контактувати з іншими людьми або можливості організації для позивача дистанційної роботи. Відповідачем не доведено жодних фактів, які б підтверджували нагальність потреби у відстороненні саме позивача від роботи. Тому таке відсторонення не можна вважати пропорційним меті охорони здоров`я населення та самого
ОСОБА_1 . Відповідач не обґрунтовував необхідність відсторонення позивача тим, що він, працюючи на посаді учителя музичного мистецтва, створював загрози, які б вимагали вжиття такого суворого заходу втручання у право на повагу до приватного життя, який позбавляв позивача заробітку.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
9. Постановою Волинського апеляційного суду від 23 січня 2024 року апеляційну скаргу Маневицького ліцею № 2 Маневицької селищної ради Волинської області задоволено. Рішення Маневицького районного суду Волинської області від 09 листопада 2023 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 скасовано, ухвалено у цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
10. Постанова апеляційного суду мотивована тим, щосуд першої інстанції дійшов передчасного висновку про часткове задоволення позовних вимог, оскільки ОСОБА_1 , який являється працівником освітнього навчального закладу і підлягає обов`язковій вакцинації проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, будучи повідомленим про це, до встановленої роботодавцем дати не надав останньому документ, який підтверджує його вакцинацію проти вказаного гострого респіраторного захворювання або довідку медичного закладу про медичні протипоказання до проведення профілактичного щеплення, а тому дії адміністрації відповідача при відстороненні від роботи позивача без збереження заробітної плати є цілком виправданими і правомірними. Відсторонення позивача від роботи ґрунтується на вимогах чинного законодавства, здійснено у спосіб, передбачений законом та за існування правових та фактичних на це підстав.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
Сервисы для юристов