ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2024 року
м. Київ
справа №120/14973/21-а
адміністративне провадження № К/990/22155/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мацедонської В.Е.,
суддів: Губської О.А., Уханенка С.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції
касаційну скаргу Вінницької обласної прокуратури
на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2022 року (головуючий-суддя: Ватаманюк Р.В., судді: Сапальова Т.В., Капустинський М.М.)
у справі № 120/14973/21-а
за позовом ОСОБА_1 до Вінницької обласної прокуратури про відшкодування матеріальної шкоди у вигляді недоотриманої заробітної плати,
УСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ.
1. Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Вінницької обласної прокуратури (далі - відповідач, скаржник), в якій просив:
- стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду у вигляді недоотриманої частини заробітної плати, а саме посадового окладу, визначеного за частинами третьою, четвертою статті 81 Закону України "Про прокуратуру" за період з 01 грудня 2020 року по 31 жовтня 2021 року у сумі 331 710,11 грн;
- стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду у вигляді недоотриманої частини заробітної плати, а саме надбавки за спеціальне звання «заслужений юрист України», визначеного за частинами третьою, четвертою статті 81 Закону України "Про прокуратуру" за період з 01 грудня 2020 року по 31 жовтня 2021 року у сумі 16 585,51 грн;
- стягнути понесені судові витрати.
На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 01 грудня 2020 року на підставі рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року у справі №120/1891/20-а він поновлений на посаді прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Вінницької області.
З часу поновлення позивача на посаді в органах прокуратури діями Держави Україна порушено право позивача на отримання заробітної плати у повному розмірі відповідно до частини третьої статті 81 Закону України "Про прокуратуру".
Позивач вказує, що рішенням Конституційного Суду України №6-р/2020 від 26 березня 2020 року визнано таким, що не відповідає Конституції України окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України в частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами застосовуються у порядку та в розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.
З урахуванням зазначеного рішення Конституційного Суду, позивач вважає, що за період його роботи з 01 грудня 2020 року по 31 жовтня 2021 року у Вінницькій обласній прокуратурі різниця між фактично нарахованим посадовим окладом та посадовим окладом, який повинен бути нараховано позивачу відповідно до вимог закону, становить 331 710,11 грн, а різниця між фактично нарахованою надбавкою за спеціальне звання "заслужений юрист України" та надбавкою, яка мала б бути нарахована, становить 16 585, 51 грн.
За викладених обставин позивач уважає, що належним способом захисту його прав є застосування частини третьої статті 152 Конституції України як норми прямої дії та стягнення на його користь матеріальної шкоди у вигляді неотриманої частини заробітної плати, а саме посадового окладу, визначеного за частиною третьою статті 81 Закону № 1697-VII, завданої положеннями пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного Кодексу України, що визнані неконституційними.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2022 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не наділений правом самостійно без правового врегулювання та фінансової можливості щодо збільшення видатків з Державного бюджету України, здійснювати перерахунок посадового окладу позивача та виплату заробітної плати у іншому розмірі, ніж це передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року №505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури".
З 25 вересня 2019 року положення статті 81 Закону України "Про прокуратуру" встановлюють розміри посадових окладів прокурорів окружних та обласних прокуратур.
Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.
Полный текстCopyright © 2014-2026 «Протокол». Все права защищены.