ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 600/3906/22-а
адміністративне провадження № К/990/40047/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Губської О. А.,
суддів: Білак М.В., Мацедонської В.Е.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування постанови про застосування штрафу, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2023 року, прийняте у складі судді Брезіної Т.М., та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року, ухвалену у складі колегії суддів: Курка О.П. (головуючий), Боровицького О.А., Шидловського В.Б.,
І. Суть спору:
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову №341200 від 19 жовтня 2022 року про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000 грн.
2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що вважає, що він не є суб`єктом вчинення виявленого правопорушення, оскільки суб`єктом такого правопорушення є саме водій транспортного засобу марки Mercedes-Benz, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , який не заповнював тахокарти. При цьому, позивач наголосив, що відповідно до вимог чинного законодавства про автомобільний транспорт перевізник забезпечив водія транспортного засобу необхідною кількістю тахокарт. Крім цього, позивач зазначив, що акт №324781 від 06.09.2022 року про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом був складений однією посадовою особою ОСОБА_3 без залучення другого співробітника Укртрансбезпеки або посадової особи Національної поліції, що ставить під сумнів легітимність такої перевірки в цілому.
3. Відповідач позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу позивач є власником транспортного засобу марки Mercedes-Benz, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
5. Матеріали справи містять направлення Відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області №013046 від 05.09.2022 року на рейдову перевірку.
6. 06.09.2022 року відповідачем складено акт №324781 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом марки Mercedes-Benz, реєстраційний номер НОМЕР_1 та зафіксовано порушення ст. 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» - перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки у водія заповнених щоденних реєстраційних листів обліку робочого часу, бланку підтвердження діяльності водія, чим порушено ст. 48 цього Закону, пункт 6.1 наказу МТЗУ №340 від 07.06.2010 року, пункт 3.3 наказу МТЗУ №385 від 24.06.2010 року. Водій транспортного засобу в письмових поясненнях вказав, що тахокартою не користувався, тому що не вміє.
7. Позивача повідомлено про розгляд 05.10.2022 року справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.
8. 19.10.2022 року відповідачем прийнято постанову №341200 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 гривень за порушення ст. ст. 34 і 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт».
9. Не погодившись з постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся з цим позовом до суду.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
10. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2023 року, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року у задоволенні позову відмовлено.
11. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що винесена відповідачем постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу за порушення ст. ст. 34 та 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" є правомірною та обґрунтованою, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
12. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, позивач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення повністю та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
13. В обґрунтування підстав касаційного оскарження покликається на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
14. Скаржник стверджує, що наразі відсутні висновки Верховного Суду щодо:
Сервисы для юристов