Постанова від 01.02.2024 року у справі №580/1341/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 580/1341/23

адміністративне провадження № К/990/785/24, К/990/42066/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І. В.,

суддів Шишова О. О., Яковенка М. М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційні скарги Головного управління ДПС у Черкаській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року, прийняту колегією суддів у складі Аліменка В. О., Бєлової Л. В., Кучми А. Ю., та на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року, прийняту тим самим складом суду, у справі № 580/1341/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кищенці» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

У лютому 2023 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Кищенці» (далі - позивач, ТОВ «Кищенці») з позовною заявою до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - відповідач, скаржник), в якій просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25 жовтня 2022 року № 6294/23-00-07-08-01, яким нараховано пеню за порушення термінів розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 5 585 959,12 грн.

Позов обґрунтовано тим, що викладені відповідачем в акті перевірки висновки щодо порушення позивачем строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності є безпідставними з огляду на те, що валютний нагляд та контроль банків за дотриманням граничних строків розрахунків здійснюється лише щодо господарських операцій експорту та імпорту, які були здійснені внаслідок відповідних правочинів з нерезидентами.

Разом з тим спірна операція по переказу коштів, по якій відповідачем встановлено незавершення розрахунків, не може уважатися господарською операцією з імпорту товарів у розумінні норм валютного законодавства та законодавства про зовнішньоекономічну діяльність, оскільки такий переказ коштів був здійснений на рахунок невідомої особи внаслідок здійснення цією особою шахрайських дій, які полягали в імітації невідомою особою листування з позивачем від імені існуючого (реального) контрагента позивача та направленні рахунку на оплату з неправильними банківськими реквізитами.

Тому, на думку позивача, до зазначеної операції не можуть застосовуватися заходи валютного контролю, що передбачені статтею 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», в тому числі і нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Черкаський окружний адміністративний суд рішенням від 16 серпня 2023 року відмовив у задоволенні позовних вимог.

Уважаючи правомірним нарахування позивачу пені за порушення граничних строків розрахунків, суд першої інстанції виходив з такого:

- валютне законодавство передбачає підстави, за існування яких пеня не нараховується або її нарахування зупиняється, але позивач не надав відповідні документи, які підтверджують виникнення таких обставин;

- спірний платіж відноситься до платежів за торгівельною операцією, оскільки у ньому зазначено відповідні реквізити реального договору купівлі-продажу та додаткових угод до нього;

- зазначені позивачем обставин щодо помилкового відправлення банківського переказу внаслідок шахрайських дій є сумнівними, оскільки платіжне доручення було подане до банку 03 квітня 2019 року, тоді як електронний лист із, начебто, сфальсифікованим рахунком на оплату надійшов позивачу 03 квітня 2019 року о 20:28 годин, тобто вже після закінчення банківського дня, а тому підприємство не могло відправити грошовий переказ раніше ніж надійшов рахунок на оплату;

- до митних декларацій, за якими імпортувався товар, позивач додавав платіжне доручення, яким за його твердженнями направлялися кошти на рахунок невідомої особи, що також свідчить про належність операції з переказу коштів до імпортної операції;

- належність операції з переказу коштів до імпортної також підтверджується даними бухгалтерського обліку, в якому позивач відображає суму коштів, яка була відправлена помилково на рахунок невідомої особи внаслідок шахрайських дій, як дебіторську заборгованість саме по договору купівлі-продажу, за яким була здійснена імпортна операція.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 07 листопада 2023 року скасував зазначене рішення суду першої інстанції та прийняв нове, яким позов задовольнив.

Не погоджуючись з позицією місцевого суду та скасовуючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, суд апеляційної інстанції сформував такі висновки:

- умовою виникнення операції імпорту товару є наявність між резидентом України та особою-нерезидентом договірних відносин поставки (купівлі-продажу);

- водночас таких відносин між позивачем та невідомою особою, на користь якої позивач помилково здійснив платіж внаслідок шахрайських дій, не виникало, з огляду на що відсутні підстави уважати таку операцію такою, що потребує валютного нагляду та контролю за проведенням розрахунків;

- облік помилково надісланої суми як дебіторської заборгованості саме за реально існуючим договором купівлі-продажу є обґрунтованим, оскільки облік здійснюється саме за наявним первинним документом, навіть якщо він має ознаки сфальсифікованого, до моменту офіційного встановлення дійсних обставин справи та виявлення винних осіб;

- відповідно, до закінчення розслідування позивач правомірно не уважає таку заборгованість безнайдійною, оскільки є ймовірність, що винних осіб буде виявлено, а кошти - повернуто, а тому ці кошти продовжують бути активом підприємства та не підлягають списанню на позабалансові рахунки.

Шостий апеляційний адміністративний суд прийняв також додаткову постанову від 28 листопада 2023 року, якою вирішив питання про розподіл судових витрат та стягнув на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 600 549,98 грн.