10 причин, чому угоди про визнання винуватості у корупції – невдала ідея

Нещодавно Верховна Рада ухвалила за основу проект змін до КК та КПК, якими пропонується пом’якшувати покарання тим корупціонерам, які визнали вину і відшкодували збитки. Але чи підуть ці зміни на користь Україні і українському правосуддю?

Йдеться про проект Закону №12039 від 17.09.2024 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення регулювання угод про визнання винуватості у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов’язаних з корупцією».

Згідно з документом ті підозрювані в корупційних злочинах, які під час провадження нададуть викривальні покази, підтвердять їх доказами, а також відшкодують збитки, зможуть відбутися покаранням, що не пов’язане з позбавленням волі.

При цьому, під час укладення угоди про визнання винуватості сторони (обвинувачення і захист) зможуть домовитися про призначення додаткових покарань у вигляді штрафів та конфіскації майна, навіть якщо воно не передбачено санкцією відповідної статті КК України.

Домовлятися можна буде аж до моменту видалення суду до нарадчої кімнати.

Анонсується, що угоди забезпечать належну динаміку судових справ та винесених вироків по корупційних злочинах, будуть сприяти економії державних коштів, вивільнять час правоохоронців і суду. Корупціонер відшкодовуватиме збитки й шкоду, в нього конфіскують все, що було набуто злочинним шляхом. При цьому, такий правопорушник все одно потрапляє до реєстру корупціонерів і певний час відповідно до Кримінального кодексу вважатиметься таким, що має судимість.

Але можна виділити принаймні десять причин, чому цю модель не назвеш удалою.

1. Поточна судова практика тривалий час вже й так рухається шляхом затвердження угод про визнання винуватості в кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень зі звільненням засудженого від відбування покарання з випробовуванням чи призначенням більш м’якого покарання, ніж передбачено законом. Причому ця практика існує всупереч прямій законодавчо встановленій забороні ухвалювати такого роду рішення (ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 75 КК).

По суті, законопроект проект пропонує легалізувати її, надавши можливість «відкупитися» від відповідальності і покарання.

2. Укладання угод про визнання винуватості в провадженнях щодо корупційних злочинів призводить до істотного погіршення якості досудового розслідування і зниження стандартів доказування.

Швидке здобуття бажаного для сторони обвинувачення результату – угоди – та відсутність реального покарання щодо особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, з одного боку, призводить до збільшення кількості вироків на підставі затверджених угод, але з іншого – породжує безліч негативних наслідків для правової системи України.