Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради наголошує, що у трудових правовідносинах звільнення залишається однією з найризикованіших дій для роботодавця. На практиці помилки виникають не через брак бажання дотриматися закону, а через поширені хибні уявлення, які здаються логічними, але не відповідають вимогам трудового законодавства та судовій практиці.
Нижче — ключові уявлення, які найчастіше призводять до судових спорів, із практичними прикладами та правовими акцентами.
1. «Керівник може звільнити працівника в будь-який момент»
Правовий акцент
Звільнення — це процедура, а не одноосібне управлінське рішення. Вона вимагає законних підстав, доказів, строків і належного документального оформлення. У ряді випадків закон прямо забороняє звільнення.
Примірні ситуації:
Працівника звільняють через «втрату довіри» без актів, зауважень і стягнень — суд поновлює його на роботі.
Керівник звільняє працівника «через неефективність», не проводячи оцінювання та не фіксуючи порушень — суд визнає відсутність підстав.
Працівника звільняють під час відпустки всупереч законодавчим обмеженням — наказ скасовується.
2. «Під час воєнного стану можна скоротити без двомісячного попередження»
Правовий акцент