З 10 черня набрав чинності Закон України № 1734-VIII «Про споживче кредитування» (далі – Закон), відповідно до якого змінені умови споживчого кредитування. Тепер можна чітко зрозуміти, що будь-який кредит складається із власне кредиту та витрат на його обслуговування. Чим ще запропоновані зміни є прогресивними, і як захищають права споживачів у споживчому кредитуванні, читайте в матеріалі податкового консультанта Київської незалежної судово-експертної установи (КНСЕУ) Олександра Семенюка.
Доволі істотним є введення поняття «реальна річна процентна ставка - тобто фактична «вартість» кредиту, виражена у процентах (на відміну від номінальної процентної ставки, яка фактично приховує від споживача реальний стан речей). Реклама споживчого кредиту від тепер має бути зрозумілою і точною.
Цікавою є норма щодо включення до загальних витрат супутніх послуг. Якщо при укладанні кредитного договору банк не повідомив споживача щодо супутніх послуг, то в подальшому споживач має право не сплачувати ці супутні послуги. Законом закріплюється право споживача на відмову від договору про споживчий кредит протягом 14 календарних днів з дня укладення договору.
Закон вводить імперативну норму, яка прямо забороняє у будь-який спосіб ускладнювати прочитання споживачем реальної річної процентної ставки та загальної вартості кредиту для споживача, зазначених у договорі про споживчий кредит або в додатку до такого договору. У тому числі шляхом друкування його шрифтом меншого розміру, ніж основний текст, злиття кольору шрифту з кольором фону.
Закон містить норму щодо відповідальності споживача за договором про споживчий кредит. У договорах про споживчий кредит пеня за невиконання зобов’язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов’язань споживачем на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.
Таким чином, жорстко обмежується право банку фактично вводити споживача в боргову яму. Це дуже позитивний момент. Адже на практиці виникали ситуації, коли банк вимагав стягнення заборгованості із споживача, і при цьому сума неустойки в кілька разів перевищувала суму за кредитом та процентами.
Загалом, прийнятий закон містить норми, які підвищують відповідальність банків перед споживачами та зобов’язують надавати більш детальну інформацію щодо кредитних послуг як під час укладання кредитного договору, так і протягом усього строку надання кредитних послуг.
У цьому контексті варто додати, що у зв’язку із набранням чинності вищенаведених нормбуквально минулого тижня НБУ Постановою №49 від 08.06.2017 року затвердив нові Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит. Таким чином попередня Постанова НБУ №168 від 10.05.2007 року з цієї дати втратила чинність.
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстCopyright © 2014-2024 «Протокол». Всі права захищені.