Зміна предмету або підстав позову: теорія та практика (ВС/КГС у справі № 916/1764/17 від 13 березня 2018р.)

Задовольняючи мою касаційну скаргу Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 13.02.2018 р. дійшов до цілком обґрунтованих і логічних висновків щодо теорії зміни предмету або підстав позову.

Фабула справи: Товариство звернулось до господарського суду з позовом про скасування рішення Відповідача про застосування оперативно-господарських санкцій, яке ґрунтувалось на складеному співробітниками Відповідача акті про порушення.

Після порушення провадження у справі Відповідач самостійно скасував прийняте ним протокольне рішення про застосування оперативно-господарських санкцій та прийняв нове рішення, яким, з посиланням на інші норми законодавства, нарахував штраф в меншому розмірі.

Після скасування власного рішення Відповідач звернувся до суду з заявою про припинення провадження у справі, яке мотивував тим, що між сторонами не має спору (начебто не має).

Позивач, в свою чергу, звернувся до суду з заявою про зміну предмету позову, якою просив скасувати нове рішення Відповідача про застосування до Позивача санкцій в іншому розмірі.

Обґрунтована вказана заява тим, що після порушення провадження у справі Відповідач самостійно скасував прийняте ним протокольне рішення, а нове рішення Відповідач прийняв за наслідками розгляду первісного акту про порушення. Тобто, обставини, на яких ґрунтувались первісні вимоги Позивача не змінювались, змінилась виключно вимога, з якою Позивач звернувся до Відповідача.

Однак, місцевим господарським судом, з яким погодилась апеляційна інстанція, в задоволенні заяви Позивача про зміну предмету позову відмовлено, оскільки вказана заява, за їх переконанням, направлена одночасно на зміну предмету і підстав позову, а провадження у справі припинено.

З наведеними рішеннями цілком обґрунтовано не погодився новий Верховний Суд, який і розтлумачив, здавалося б, очевидні поняття.

Аналізуйте судовий акт: ГПК не встановлений перелік обставин для відновлення пропущеного строку на оскарження; у кожному випадку суд приймає рішення на власний розсуд (ВС/КГС у справі № 32/177 від 26 січня 2018р.)

Згадувані, але такі, що не одержали оцінку суду, обставини НЕ можуть розглядатися як встановлені судом і не набувають властивості преюдиціальності.(№ 927/788/16 від 22.02.2017)