Злочинні дії одного з батьків, які призвели до смерті другого з них, є такими, що посягають на охоронювані законом права та інтереси їхніх дітей – ККС ВС

Системний аналіз положень Конвенції про права дитини, Закону України «Про охорону дитинства», Сімейного, Цивільного та Кримінального процесуального кодексів дає змогу зробити висновок, що злочинні дії одного з батьків стосовно іншого, які призвели до смерті потерпілого, є такими, що посягають на охоронювані законом права та інтереси їхніх дітей, а саме на право на батьківське піклування, на повноцінний фізичний, духовний, інтелектуальний, культурний та соціальний розвиток, йдеться на сайті court.gov.ua

Про це йдеться в постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, який розглянув касаційну скаргу прокурора на вирок апеляційного суду щодо чоловіка, засудженого за ст. 123 КК України (умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне у стані сильного душевного хвилювання). Він під час конфлікту зі своєю дружиною через ревнощі, перебуваючи в стані сильного душевного хвилювання, схопив кухонний ніж і завдав їй сім ножових поранень, чим спричинив тяжкі тілесні ушкодження, від яких потерпіла померла в лікарні.

Відповідно до вироку місцевого суду чоловік отримав покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ст. 75 КК України його звільнили від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки з покладенням обов’язків, передбачених ст. 76 КК України.

Апеляційний суд скасував вирок суду першої інстанції в частині призначення покарання, постановивши в цій частині новий вирок. Особа отримала покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки і була звільнена від відбування призначеного покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» (звільненню від відбування покарання підлягають особи, визнані винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України, не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років).

Згадайте новину: Недотримання судом принципу офіційного з’ясування всіх обставин справи унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи – КАС ВС

На думку прокурора, суд апеляційної інстанції не врахував, що амністія не застосовується до осіб, котрі мають дітей, яким не виповнилося 18 років, і вчинили злочини, що посягають на життя, здоров’я, честь, гідність чи інші охоронювані законом права та інтереси цих дітей (п. «г» ст. 9 Закону України «Про амністію у 2016 році»). Крім того, суд не взяв до уваги, що злочин було вчинено у присутності малолітньої дочки засудженого.

Як зазначено в постанові колегії суддів ККС ВС, відповідно до положень Конвенції про права дитини жодна дитина не може бути об’єктом свавільного або незаконного втручання в здійснення її права на особисте і сімейне життя або незаконного посягання на її честь і гідність. Дитина має право на захист закону від такого втручання або посягання.

Згідно із Законом України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім’ї разом з батьками. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров’я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов’язків відповідно до закону.

Вирішуючи будь-які питання щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини (статті 7, 8 СК України). Такі положення кореспондуються з визначеним у ч. 2 ст. 150 СК України обов’язком батьків піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Крім того, ч. 2 ст. 1168 ЦК України регламентовано відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, зокрема її дітям (усиновленим). До того ж відповідно до положень ст. 55 КПК України дитина може бути визнана потерпілою, якщо в результаті вчиненого злочину їй спричинено моральну та майнову шкоду, і має право на відшкодування такої шкоди.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, апеляційний суд зазначив про невідворотність тяжких наслідків вчиненого злочину у виді смерті потерпілої та залишення у звʼязку з цим без материнського піклування двох малолітніх дітей, проте ретельно не перевірив наявності обмежень щодо застосування амністії до засудженого, передбачених п. «г» ст. 9 цього Закону.